Ніколас Волтерс (; нар. 4 січня 1986, Монтего-Бей, Ямайка) — ямайський боксер-професіонал. Чемпіон світу за версією WBA (2012—2014), WBA Super (2014—2015) в напівлегкій вазі. Бронзовий медаліст Ігор Центральної Америки і Карибського басейну у Колумбії (2006).

Любительська кар'єра Народився Волтерс 4 січня 1986, в Монтего Бей на Ямайці. Боксом почав займатися c 7 років, під керівництвом свого батька, який виступав як профі боксер.

У любительській кар'єрі Нік став призером декількох Карибських чемпіонатів. У 2006 році на Центральноамериканських і Карибських Іграх в Колумбії Ніколас розділив третє місце з Юріоркісом Гамбоа. Загальний рекорд в любителях Волтерса 48 перемог, 11 поразок.

Чемпіон Карибських ігор 2005 і 2006 роках в напівлегкій вазі 2006 Учасник Ігор Співдружності (Мельбурн, Австралія) Переміг Крістофера Дефрейтеса (Тринідад і Тобаго) — 23-6 Програв Люку Джексону (Австралія) — 5-12 2006 Бронзовий медаліст Ігор Центральної Америки і Карибського басейну (Колумбія) Переміг Перрі Еванса (Гаїті) — 15-6 Переміг Педро Соліса Тізол (Гватемала) — 17-4 Програв Рональду Де Ла Росі (Домініканська Республіка) — 10-12 2007 Чемпіон відбіркового турніру на Панамериканські ігри, (Тринідад і Тобаго) Переміг Отоніеля Ортіса (Віргінські острови) — 31-15 Переміг Мігеля Ескальдона (Колумбія) — 17-11 Переміг Хесуса Куеллара (Аргентина) — 10-9 2007 Панамериканські Ігри (Ріо-де-Жанейро, Бразилія) Програв Ідель Торрьєнте (Куба) — 1-18 2007 Відбірковий чемпіонат світу (Чикаго, США) на Олімпійські ігри. Програв Бариш Хассану (Швеція) — 9-13 2008 Другий відбірковий чемпіонат на Олімпійські ігри, (Гватемала) Програв Мігелю Марріагі (Колумбія) — 9-14

Професіональна кар'єра У 2007 році Нік перейшов у профі. Не знаючи іспанської мови, переїхав до Панами, де почав тренуватися під керівництвом Келсо Чавеса в залі імені Рокеро Альказара. Переїзд відкривав йому нові можливості тренінгу і спарингів із сильними профі (Ансельмо Морено, Селестіно Кабальєро, Рікардо Кордоба, Рафаель Консепсьйон, Вінсенте Москалера), а також можливість більше виступати на рингу. Менеджером Ніка став Жак Дешамп, промоушеном його займалася контора Premium Boxing Promotions. Більшість своїх перших боїв Нік провів у Панамі, поступово заробляючи собі там ім'я та піднімаючись по рейтингам.

У лютому 2012 WBA (Світова боксерська асоціація) зобов'язала свого регулярного чемпіона Селестіно Кабальєро провести обов'язковий захист поясу проти Ніколаса Волтерса.

У вересні торги на право проведення бою виграла промоутерська компанія Canelo Promotion. Запропонована сума була 120,000 $, з яких 90,000 $ — частка Кабальєро. Поєдинок між панамським чемпіоном і молодим проспектом, виступаючим в тій же Панамі, повинен був стати великою місцевою подією. Однак Селестіно відмовився від бою, залишивши титул, і перейшов у категорію до 130 фунтів.

Завоювання титулу регулярного чемпіона світу 8 грудня 2012 року Волтерс провів бій за вакантний титул чемпіона WBA у себе вдома на Ямайці. Суперником став Доліс Прескотт (брат більш відомого боксера Брейдіса Прескотта).

Поєдинок закінчився в 7-му раунді достроковою перемогою Ніколаса. Таким чином Волтерс став десятим чемпіоном з Ямайки, і що найголовніше єдиним, який завоював титул у себе вдома. Свою перемогу Нік присвятив 50-ій річниці Незалежності Ямайки.

Завоювання титулу відкрило для молодого ямайця нові можливості. Був підписаний контракт з промоутерською компанією Top Rank. Перший захист свого титулу Волтерс провів у США з Альберто Гарза. Він пройшов в андеркарті тріплхедера (Деметріус Ендред — Ванес Мартиросян, Майкі Гарсія — Роман Мартінес, Ноніто Донер — Вік Дарчинян).

Волтерс нокаутував Гарзу в четвертому раунді і захистив свій титул чемпіона WBA. Після цього відбулися деякі зміни в команді Волтерса. До тренерського штабу на додаток до Келсо Чавесу, Джобу Уолтерсу прийшов Руді Ернандес.

Визнання в США У грудні 2013 року WBA зобов'язала суперчемпіона WBA Сімпіве Ветьєку зустрітися з регулярним чемпіоном Ніколасом Волтерсом. Обом сторонам керівництво WBA відвело 120 днів для досягнення домовленості. Однак цей бій так і не відбувся. У травні 2014 року Ветьєка зустрівся з Ноніто Донером і програв йому технічним рішенням. Волтерс же зустрівся в тому ж вечорі з досвідченим ветераном Віком Дарчиняном, де здобув ефектну перемогу нокаутом у п'ятому раунді. Після цього бою популярність Волтерса значно зросла.

У жовтні 2014 року Волтерсу вдалося добитися зустрічі з суперчемпіоном WBA Ноніто Донером. В день бою ваги під Волтерсом показали 138 фунтів (на 12,5 фунта більше ніж на оф. зважуванні), під Донером — 133 фунта. Гонорари боксерів склали: Донер — 400 тис.$, Волтерс — 150 тис.$. Поєдинок склався напружено, але Волтерс зумів і цього разу домогтися нокауту.

13 червня 2015 року Волтерс зустрівся з колумбійцем Мігелем Марріагою, на рахунку якого було 20 боїв, всі перемоги, 18 з яких — нокаутом. В минулому вони зустрічались на аматорському рингу, де Волтерс програв. Волтерс перевищив ліміт ваги і був позбавлений титула ще на зважуванні. Ніколас переміг Мігеля за очками, але не захистив чемпіонський титул.

Волтерс проти Ломаченка 26 листопада 2016 року Ніколас зустрівся з Василем Ломаченко. Бій проходив з тотальною перевагою українця. Після 7-го раунду Ніколас відмовився від продовження бою і зазнав першої поразки у професіональній кар'єрі.

Повернення Після бою з Ломаченком Волтерс не проводив бої більше шести років, повернувшись до виступів лише у лютому 2023 року.

Таблиця боїв

| style="text-align: center;" colspan="8"|29 Перемог (22 нокаутом), 1 Поразок, 1 Нічиїх |- style="text-align:center; background:#e3e3e3;" | style="border-style: none none solid solid; "|Рез. | style="border-style: none none solid solid; "|Суперник | style="border-style: none none solid solid; "|Спосіб | style="border-style: none none solid solid; "|Раунд, Час | style="border-style: none none solid solid; "|Дата | style="border-style: none none solid solid; "|Місце проведення | style="border-style: none none solid solid; "|Примітки |- align=center |29-1-1 |align=left| Джозеф Адорно

|align=left| |- align=center |28-1-1 |align=left| Рейнальдо Есквівіа

|align=left| |align=left| |- align=center |27-1-1 |align=left| Луїс Діас Мармол

|align=left| |align=left| |- align=center |26-1-1 | align=left| Василь Ломаченко

| align=left | |align=left| |- align=center |style="background: #B0C4DE"|26-0-1 | align=left| Джейсон Соса

| align=left | |align=left| |- align=center |26-0 | align=left| Мігель Марріага

| align=left | |align=left| |- align=center |25-0 |align=left| Ноніто Донер

|align=left| |align=left| |- align=center |24-0 |align=left| Вік Дарчинян

|align=left| |align=left| |- align=center |23-0 |align=left| Альберто Гарза

|align=left| |align=left| |- align=center |22-0 |align=left| Доліс Прескотт

|align=left| |align=left| |- align=center |21-0 |align=left| Густаво Сандовал

|align=left| |align=left| |- align=center |20-0 |align=left| Гектор Хав'єр Маркес

|align=left| |align=left| |- align=center |19-0 |align=left| Ірвінг Беррі

|align=left| |align=left| |- align=center |18-0 |align=left| Аргелія Салінас

|align=left| |align=left| |- align=center |17-0 |align=left| Гонсало Мунґа

|align=left| |align=left| |- align=center |16-0 |align=left| Хуліо Камано

|align=left| |align=left| |- align=center |15-0 |align=left| Хосе Мігель Паєрс

|align=left| |align=left| |- align=center |14-0 |align=left| Олександр Алонсо

|align=left| |align=left| |- align=center |13-0 |align=left| Карлос Мануель Рейес

|align=left| |align=left| |- align=center |- align=center |12-0 |align=left| Ернесто Васкес Батіоха

|align=left| |align=left| |- align=center |- align=center |11-0 |align=left| Леовіґілдо Сіріс

|align=left| |align=left| |- align=center |- align=center |10-0 |align=left| Жілберто Армуліс

|align=left| |align=left| |- align=center |- align=center |9-0 |align=left| Хосе Фонсека

|align=left| |align=left| |- align=center |- align=center |8-0 |align=left| Хуліо Джакобо

|align=left| |align=left| |- align=center |- align=center |7-0 |align=left| Алехандро Корралес

|align=left| |align=left| |- align=center |- align=center |6-0 |align=left| Овідіо Мохіка

|align=left| |align=left| |- align=center |- align=center |5-0 |align=left| Рауль Міранда

|align=left| |align=left| |- align=center |- align=center |4-0 |align=left| Хав'єр Хіменес

|align=left| |align=left| |- align=center |3-0 |align=left| Армандо Карпінтеро

|align=left| |align=left| |- align=center |2-0 |align=left| Луїс Гонсалес

|align=left| |align=left| |- align=center |1-0 |align=left| Естебан Рамос

|align=left| |align=left| |- align=center

Професійні титули в боксі

!colspan="3" style="background:#C1D8FF;"|Регіональні титули

!colspan="3" style="background:#C1D8FF;"|Міжнародні титули

Позбавлений (не вклався в вагу)

Примітки

Посилання Ніколас Уолтерс — статистика професійних боїв на BoxRec