Флори́нка (також Фльоринка, Фльорінка, ) — село в Польщі, у гміні Грибів Новосандецького повіту Малопольського воєводства. Розташоване на теренах Лемківщини — української етнічної території, на якій здавна проживала етнографічна група українців — лемкиТарнович Ю. Ілюстрована історія Лемківщини. — Львів, 1936. — С. 12—13.. Населення — (2011).
Географія Флоринка розташована на півдні Польщі, неподалік від словацького кордону. В селі річка Мостиша впадає у річку Білу.
Через село пролягає воєводська дорога № 981.
Історія Засноване 1574 року Клеменсом Воргачем. У період середньовіччя було власністю краківської єпархії, підкоряючись адміністрації міста Мушина, що належало костелу.
1880 р. налічувалося 935 жителів (усі — греко-католики).
У 1918–1920 роках — столиця Руської народної республіки лемків. Її ще називали «Лемківською республікою Флоринки» . В селі була москвофільська читальня імені Качковського. Більшість селян (крім 228) на 1936 рік перейшли до Польської православної церкви.
До середини XX ст. в регіоні переважало лемківське населення. У 1939 році з 1250 жителів села — 1160 русинів, 70 поляків (працівники тартака) і 20 євреїв.Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 55. До 1945 р. в селі була греко-католицька парафія Грибівського деканату, до якої також належала Вафка, метричні книги велися з 1776 рокуШематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини. — С. 43..
У жовтні 1946 року сотня УПА Романа Гробельського «Бродича» роззброїла пост польської міліції в селіMotyka G. Tak było w Bieszczadach. Walki polsko-ukraińskie 1943—1948. — Warszawa, 1999. — S. 372—374. . У червні наступного року лемківське населення Флоринки було примусово виселене в ході операції «Вісла» і розсіяне по 30-ти селах у 6-ти повітах на Понімецьких земляхЯВОЖНО — ТРАГІЧНИЙ СИМВОЛ АКЦІЇ «Вісла». Греко-католицького священика Андрія Абрагамовича кинули до концтабору в ЯвожніВолодимир Мороз. Як караїмка з Залукви стала греко – католицькою черницею..
У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.
Пам'ятки Мурована церква 1875 року (тепер костел), збереглася частина внутрішнього оздоблення. Військовий цвинтар № 126, на якому спочивають німецькі та угорські солдати, загиблі під час Першої світової війни. Згідно з традицією, у братській могилі поховані воїни угорських 2-го гонведського полку і 30-го піхотного гонведського полку.
Відомі люди
У Флоринці народилися Адам (Дубец) (1926—2016) — архієпископ Перемишльський і Новосанчівський Григорій Пецух (1923—2008) — скульптор Валерій Яворський (1848—1924) — лікар — хімік.
Демографія Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Примітки .
Джерела
Apokryf Ruski
Посилання
Флоринка. Прадідівська слава: база даних українських пам'яток і визначних місць.