Зако́н Нью́тона — Рі́хмана (рос. закон Ньютона-Рихмана; англ. Newton-Richman's law; нім. Newton-Richmannsches Gesetz n) — густина теплового потоку пропорційна різниці між температурою оточення і температурою стінки :
де — коефіцієнт тепловіддачі.
Історія
У 1701 році в «Philosophical Transactions» Ньютон опублікував статтю «Scala graduum caloris et frigoris» (укр. «Шкала ступенів теплоти і холоду»). В ній він описав свою шкалу температур, в якій як термометрична рідина застосовувалася лляна олія. В цій же статті був і оформлюваний закон тепловіддачі, який використовувався для вимірювання високих температур:
В той час не була розроблена теорія теплоти і Ньютон під теплотою тіла має на увазі його температуру. І закон можна математично сформулювати наступним чином:
Де — температура тіла, — температура оточення, — час
Література