АВРО-турнір 1938 — міжнародний шаховий турнір, що проходив у десяти містах Нідерландів з 6 по 27 листопада 1938 року. Турнір отримав назву на честь спонсора — нідерландської радіомовної компанії Algemene Vereniging Radio Omroep. У змаганні взяли участь вісім найсильніших шахістів того часу: чемпіон світу Олександр Алехін, екс-чемпіони Хосе Рауль Капабланка та Макс Ейве і потенційні претенденти на світову першість Михайло Ботвинник, Пауль Керес, Рубен Файн, Самуель Решевський і Сало Флор. Організатори прагнули визначити основного претендента, який зможе кинути виклик Олександрові Алехіну й організувати матч за звання чемпіона світу.
Відповідно до ресурсу Chessmetrics у Голландії грали 8 найсильніших шахістів планети станом на листопад 1938 рокуNovember 1938 rating list (chessmetrics.com) й цей супертурнір входить до числа найбільш представницьких турнірів XX сторіччяWhat was the strongest tournament of all time? (en.chessbase.com, 07.12.2009) Summary: 1840—2005 (chessmetrics.com) . АВРО-турнір залишив глибокий слід в історії шахівШахматный словарь. — Москва: Физкультура и спорт, 1964. — С. 133. — останній супертурнір до початку Другої світової показав, що старше покоління гросмейстерів-чемпіонів світу (Алехін, Ейве, Капабланка) поступається майстерністю молодим претендентам (Ботвинник, Керес, Файн).
Переможцями змагання стали наймолодші учасники — 22-річний естонець Пауль Керес та 24-річний американець Рубен Файн. Початок Другої світової війни перервав шахову діяльність і унеможливив переможцям голландського турніру організувати матч за звання чемпіона світу.
Передумови та підготовка Відповідно до Лондонської угоди 1922 року, претендент на титул чемпіона світу повинен був гарантувати призовий фонд у розмірі 10 тисяч доларів США, що було значною сумою на той час (середня зарплата американця за три рокиTREASURY DEPARTMENT: UNITED STATES INTERNAL REVENUE. STATISTICS OF INCOME ; понад доларів США в перерахунку на ціни 2019 рокуConsumer Price Index (Estimate) 1800- (minneapolisfed.org) ). Натомість, чемпіон мав можливість уникати матчу з найсильнішим суперником і приймати виклики від не найсильніших претендентів, оскільки жодних відбіркових турнірів не існувало. 1935 року в матчі за титул Макс Ейве несподівано переміг багаторічного чемпіона Олександра Алехіна. Водночас у міжнародних турнірах того часу закінчилось домінування колишніх чемпіонів (Капабланки та Алехіна) і призові місця почали здобувати представники молодого покоління, які щойно вийшли на міжнародну сцену: Михайло Ботвинник, Пауль Керес, Самуель Решевський, Рубен Файн і Сало Флор. Шаховий світ уважав несправедливим те, що суперника в матчі чемпіон світу обирає самовільно, адже існувала Міжнародна шахова федерація — ФІДЕ, під егідою якої проводили наприклад шахові олімпіади. Новий чемпіон світу Макс Ейве заявив, що претендента на титул має виявляти змагання під опікою ФІДЕ. Однак 1937 року він програв матч-реванш Алехінові, а новий-старий чемпіон не хотів підкорятися міжнародній шаховій організації під час вибору суперника, адже організація була небагата й не могла забезпечити бажаний призовий фонд.
Ще 1937 року, під час матчу-реваншу Ейве — Алехін, голландська радіокомпанія АВРО розпочала переговори з найсильнішими гросмейстерами світу про проведення супертурніру, переможець (чи другий призер у випадку перемоги Алехіна) якого мав би фінансову підтримку компанії для організації матчу за шахову корону. Зрештою, згоду дали чемпіон світу Алехін, екс-чемпіони Капабланка та Ейве та п'ять найсильніших претендентів: Ботвинник, Керес, Решевський, Файн і Флор. У квітні 1938 року повідомлено, що двоколовий турнір відбудеться в листопаді того ж року в кількох містах Нідерландів.
Сало Флор перед турніром писав, що «найбільші шанси на успіх має Алехін», а «радянський гросмейстер Ботвинник буде в першій трійці призерів». Хосе Рауль Капабланка вважав, що «переможе Ботвинник, також високі шанси в Решевського» . Петро Романовський прогнозував перемогу когось із четвірки: Алехін, Ботвинник, Керес, Решевський. Михайло Ботвинник: «Алехін грає без особливого спортивного азарту, але, на мій погляд, добре». Олександр Алехін: «Найнебезпечнішим суперником уважаю Решевського». Пауль Керес: «Думаю, що найбільше шансів у Ботвинника і Решевського, які завжди грали дуже стабільно та яких я оцінюю вельми високо. Наступним, у першу чергу, звісно варто мати на увазі чемпіона світу Алехіна».
Ще до початку турніру були побоювання, що через напружений графік — майже кожен день у новому місті й відсутність вихідних — змагання не створять умов для достатньої творчості учасників. Щільність турів і однаково високий клас усіх гросмейстерів робили турнір вельми непередбачуваним.
Преса активно висвітлювала підготовку до змагання — брала інтерв'ю в учасників і інших шахістів. Так, місцева газета «Телеграаф» (De Telegraaf) запросила для коментування боротьби гросмейстера Ксавери Тартаковера, а від Естонії вперше в історії приїхав власний кореспондентКерес, Пауль. Сто партий / Предисл. В. Микенаса и И. Нея. — Москва: Физкультура и спорт, 1966. — С. 73..
Як стверджує шаховий бібліофіл Артур Антлер у книзі, присвяченій турніру, від участі хотіли відмовитися Файн, який планував зосередитись на науковій роботі, та Флор, чию батьківщину окупував Третій Райх (гросмейстер у жовтні переїхав жити до естонського Тарту, де мешкав Керес), але організатори закликали їх дотримуватися умов контракту.
Ботвинник, Керес, Решевський і Файн перед початком турніру зупинились в готелі «Амстел», де мали відбутися відкриття турніру та жеребкування. Алехін, щоб не перетинатись із Капабланкою, оселився окремо від інших у готелі «Карлтон»Каспаров Г., Мои великие предшественники. Т. 2. От Эйве до Таля. — Москва: Рипол Классик, 2003. — С. 138.. Американські гросмейстери єврейського походження С. Решевський і Р. Файн отримали кілька листів від недоброзичливців, які радили цим шахістам не вигравати в «арійців». Шестеро одружених гравців (усі, крім Кереса та Решевського) приїхали до Голландії зі своїми дружинами, під час партій для цих почесних гостей були виділені спеціальні місця в глядацькій заліThe Chess Review, January 1939, p. 5.
Партії відбувались від 6 до 11 години вечора. У неділю — з 12 дня до 5 вечора. Контроль часу — 2 години і 30 хвилин на перші 40 ходів і година на кожні наступні 16 ходів. Призи за перші чотири місця: 1000, 700, 500 і 400 гульденів, відповідно.
Суддя турніру — Ганс Кмох (Австрія), розпорядник — Сало Ландау (Нідерланди)Ботвинник М. М. Портреты. — Москва: «64», 2000. — С. 73..
ТурДата (листопада)годинаМістоВідкриття 5 Амстердам1 6 12-17 АмстердамДогравання 7 Амстердам2 8 18-23 ГаагаДогравання 9 Амстердам3 10 18-23 РоттердамДогравання 11 Амстердам4 12 18-23 Гронінген5 13 12-17 Зволле6 14 18-23 Гарлем7 15 18-23 АмстердамДогравання 16 Амстердам8 17 18-23 УтрехтДогравання 18 Амстердам9 19 18-23 Арнем10 20 12-17 БредаДогравання 21 Амстердам11 22 18-23 РоттердамДогравання 23 Амстердам12 24 18-23 Гаага13 25 18-23 ЛейденДогравання 26 Амстердам14 27 12-17 АмстердамДогравання 27 Амстердам
Учасники
У турнірі взяли участь вісім найсильніших гросмейстерів свого часу: двоє колишніх, чинний і майбутній чемпіони світу, а також ще чотири шахісти, які регулярно здобували найвищі місця на міжнародних турнірах останніх років. За ретроспективним рейтингом chessmetrics.com ці гравці посідали вісім перших місць у шаховій ієрархії станом на жовтень 1938 рокуMonthly List: October 1938 rating list (chessmetrics.com).
+ГравецьКраїнаВиступи в 1935—1938 рр.За списком найсильніших турнірів в енциклопедії Szachy od A do Z (т. 2, с. 1263) і книзі Памятные страницы в истории шахмат (с. 116—117) 1 Олександр Алехін 1892 Бад-Наугайм (1936) — 1-2, Ноттінґем (1936) — 6, Подебради (1936) — 2, Амстердам (1936) — 3, Марґет (1937) — 3, Кемері (1937) — 4-5 2 Михайло Ботвинник 1911 Москва (1935) — 1-2, Москва (1936) — 2, Ноттінґем (1936) — 1-2 8 Макс Ейве 1901 Ноттінґем (1936) — 3-5, Зандвоорт (1936) — 2, Амстердам (1936) — 1-2, Нордвейк (1938) — 4 5 Хосе Рауль Капабланка 1888 Москва (1935) — 4, Москва (1936) — 1, Ноттінґем (1936) — 1-2, Земмерінґ (1937) — 3-4 7 Пауль Керес 1916 Бад-Наугайм (1936) — 1-2, Зандвоорт (1936) — 3-4, Марґет (1937) — 1-2, Кемері (1937) — 4-5, Земмерінґ (1937) — 1, Гастінґс (1937/38) — 2-3, Нордвейк (1938) — 2 3 Самуель Решевський 1911 Ноттінґем (1936) — 3-5, Кемері (1937) — 1-3, Земмерінґ (1937) — 3-4, Гастінґс (1937/38) — 1 4 Рубен Файн 1914 Амстердам (1936) — 1-2, Ноттінґем (1936) — 3-5, Зандвоорт (1936) — 1, Кемері (1937) — 7, Земмерінґ (1937) — 2, Марґет (1937) — 1-2, Гастінґс (1937/38) — 4-5 6 Сало Флор 1908 Москва (1935) — 1-2, Москва (1936) — 3, Ноттінґем (1936) — 7-8, Подебради (1936) — 1, Кемері (1937) — 1-3, Земмерінґ (1937) — 5, Гастінґс (1937/38) — 4-5+
Перебіг Відкриття
Увечері 5 листопада в готелі «Амстел» відбулася церемонія відкриття турніру. Зібрались усі учасники (крім Капабланки, який перебував у весільній подорожі і приїхав на сам початок турніру), а також журналісти, консули низки держав і гості за спеціальними запрошеннями. Ґустаф де Клерк, президент компанії АВРО, привітав учасників від імені організаторів, Макс Ейве побажав усім учасникам творчих успіхів, напруженої боротьби та поменше гросмейстерських нічиїх. Алехін у своїй промові відзначив, що не відмовляється грати з переможцем турніру, але це не означає, що зобов'язаний грати насамперед із ним: «Чемпіон світу має не лише обов'язки, а й користується правами й залишає за собою право вибору місця та часу зустрічі з кандидатом, який забезпечить фінансування матчу».
Ефектно проведено жеребкування: до зали ввійшли живі фігури («слон», «король» і «королева»), дівчата, одягнені в національні костюми країн, чиї учасники грали в турнірі. Дівчата дарували учасникам квіти й кожен шахіст своєю рідною мовою отримував запрошення тягнути жереб. Результати жеребкування: 1. Ейве; 2. Флор; 3. Алехін; 4. Файн; 5. Ботвинник; 6. Решевський; 7. Капабланка; 8. Керес.
Перше коло
1-ий тур відбувся у великій залі готелю «Краснапольский», де торік проходив матч за звання чемпіона світу Алехін — Ейве. У партії Алехіна з Решевським наприкінці відведених 40 ходів суперники потрапили в обопільний цейтнот, почергово помилялись і партію відкладено. Ботвинник чорними у французькій партії проти Файна помилився, дозволив американцю пожертвувати пішака й отримати вирішальну позиційну перевагу. Радянський гросмейстер здався. Партію Флор — Капабланка відкладено з мінімальною перевагою чехословака, а перед початком догравання, без продовження партії, вони погодились на нічию. Ейве мав перевагу в зустрічі з Кересом, але двічі помилився, чорні вирівняли гру й партнери погодились на нічию. Під час догравання наступного дня Алехін не зумів реалізувати зайвого пішака, бо Решевський добився «вічного шаху» незахищеного короля чемпіона світу.
На 2-ий ігровий день Решевський знову потрапив у недочас, цього разу білими проти Файна. Рубен чітко використав неточності й помилки чемпіона США й добився перемоги. Алехін чорними краще розіграв новоіндійський захист і отримав значно кращу гру проти Капабланки, однак на годиннику чемпіона світу настав цейтнот, Капабланка вирівняв гру й до контролю часу навіть виграв пішака. На дограванні принципові суперники, які навіть не розмовляли одне з одним, через посередника (розпорядника турніру Ландау) погодились на поділ очка. Ейве білими покарав Флора за пасивність у дебюті — після комбінованої атаки на флангах голландець переможно завершив партію наступом на ослаблену позицію чорного короля. Керес після розіграної новоіндійської партії мав гірший ендшпіль проти Ботвинника, але радянський гросмейстер чорними не зумів знайти переможне продовження й суперники пішли на повторення ходів — нічия.