Густина́ теплово́го пото́ку () — вектор, який за величиною дорівнює відношенню елементарного теплового потоку до площі елементарної площинки , розташованої перпендикулярно до напряму передавання тепла, через яку цей потік проходитьДСТУ 2777-94 Теплообмін під час кипіння та конденсації. Терміни та визначення.. Напрям вектора визначається напрямом максимального спаду температури або перпендикуляром до ізотермічної поверхні у точці яка розглядається.
Для випадку передачі тепла через теплопровідність матеріалу густина теплового потоку записується як (закон Фур'є)
для випадку конвективного переносу тепла визначається рівнянням (закон Ньютона-Ріхмана):
у випадку теплового випромінювання, густина теплового потоку визначається як
де: — коефіцієнт тепловіддачі; — коефіцієнт теплопровідності; — стала Больцмана; — різниця температур на границі середовищ рідина-рідина або рідина-тверде тіло; — температури тіл, яке віддає тепло і, яке приймає, відповідно.
Одиницею вимірювання густини теплового потоку в системі SI є [q]=Вт/м². Вимірюють густину теплового потоку з використанням датчиків теплового потокуДСТУ 4035-2001 (ГОСТ 25380-2001) Енергозбереження. Будівлі та споруди. Методи вимірювання поверхневої густини теплових потоків та визначення коефіцієнтів теплообміну між огороджувальними конструкціями та довкіллям..
Див. також Тепловий потік Датчик теплового потоку
Примітки
Джерела Лабай В. Й. Тепломасообмін / В. Й. Лабай. — Львів: Тріада-Плюс, 1998. — 255 с. Чепурний М. М. Основи технічної термодинаміки / М. М. Чепурний, С. Й. Ткаченко — Вінниця: Поділля-2000, 2004. — 358 с.