Гвішиані Михайло Максимович (, село Абастумані Тифліської губернії — вересень , місто Тбілісі) — співробітник органів ОГПУ-НКВД-МГБ СРСР, генерал-лейтенант (позбавлений звання в 1954 році). Кандидат у члени ЦК ВКП(б) (1939—1952). Депутат Верховної Ради СРСР 1-го та 3-го скликань.
Життєпис Народився в багатодітній родині. Батько був наймитом і землекопом (помер у 1919 році), мати працювала прачкою в лікарні села Абастумані. Закінчив двокласне міське училище. У 1918—1919 роках працював прибиральником, помічником кухаря, дроворубом, помічником шофера, сторожем у лікарні (Абастумані, Ахалцихе).
У 1921—1922 служив рядовим у Червоній армії. Член ВЛКСМ з 1922 року.
У 1922—1923 роках працював техніком-наглядачем і рахівником Ахалциського повітового фінансового відділу. З 1923 року — діловод і заступник завідувача відділу повітового виконавчого комітету. Пізніше (до 1926 року) — завідувач відділу держстраху Адигенського районного виконавчого комітету.
Член ВКП(б) з 1928 року.
У червні — серпні 1928 року — помічник оперативного уповноваженого Ахалцихського районного відділу ДПУ. З серпня 1928 по серпень 1930 — помічник уповноваженого Інформаційного відділу Ахалцихського районного відділу ДПУ. З 1 вересня 1930 по січень 1933 — начальник Толошського районного відділу ДПУ. З травня по 25 липня 1933 — опер. уповноважений 3-го відділення Секретно-політичного відділу ДПУ Грузинської РСР. C 25 липня 1933 по 15 квітня 1934 рр. — Начальник Казбекського районного відділу ДПУ. З 15 квітня 1934 по 15 липня 1937 рр. — Начальник Душетського районного відділу ДПУ-НКВС. З 15 липня по 20 жовтня 1935 — помічник начальника 8-го відділення Секретно-політичного відділу Управління держбезпеки НКВС Закавказької РФСР і УНКВС Грузинської РСР. З 20 жовтня по 15 листопада 1935 — помічник начальника 3-го відділення Секретно-політичного відділу Управління держбезпеки НКВС Закавказької РФСР і УНКВС Грузинської РСР. З 15 листопада 1935 по 11 листопада 1937 — начальник 1-го відділення 1-го відділу Управління держбезпеки НКВД Закавказької РФСР і УНКВС Грузинської РСР (з 01.03.1937 тільки Грузинської РСР). Про цей період в атестаційному листі від 07.09.1938 кажуть «був призначений керівником особистої охорони тов. Берія і членів Уряду Грузинської РСР. На цій роботі проявив себе як виключно ініціативний і енергійний працівник і чітко виконував всі завдання». Листопад 1937 — серпень 1938 року — виконувач обов'язків заступника голови, в.о. голови виконавчого комітету Тбіліської міської ради. З 1 вересня по 17 листопада 1938 — 1-й заступник народного комісара внутрішніх справ Грузинської СРСР (призначений постановою Ради Народних комісарів Грузинської РСР, а не наказом НКВД СРСР). З 17 по 23 листопада 1938 — начальник 3-го спеціального відділу 1-го Головного Управління держбезпеки НКВС СРСР (затверджений Постановою Політбюро ЦК ВКП(б)). З 29 листопада 1938 по 23 січня 1950 року — начальник УНКВС-УНКДБ-УМДБ по Приморському краю. З 23 січня 1950 по 16 липня 1953 року — начальник УМДБ-УМВС по Куйбишевській області. З посади знятий Постановою ЦК КПРС № 36/4 від 15.06.53.
Операція «Сочевиця» (, 1944) Згідно ряду свідоцтв, під час депортації чеченців та інгушів за участю Гвішиані сталося масове вбивство в аулі ХайбахРадіо Свобода .
Відставка Звільнений у запас за статтею 54, пункт «с» (службова невідповідність) наказом МВС СРСР № 0776 від 24 серпня 1953 року. Позбавлений звання генерал-лейтенанта Постановою Ради Міністрів СРСР № 2349–1118сс від 23 листопада 1954 («дискредитував себе за час роботи в органах … і недостойний у зв'язку з цим високого звання генерала»).
Після відставки Інженер-економіст Ради народного господарства Грузинської РСР, співробітник Державного науково-технічного комітету Ради міністрів Грузинської РСР.
Звання лейтенант державної безпеки (13.01.1936) майор державної безпеки (2.12.1938) старший майор державної безпеки (27.03.1939) комісар державної безпеки 3-го рангу (14.02.1943) генерал-лейтенант (9.07.1945 — 23.11.1954)
Нагороди два ордени Червоного Прапора (26.04.1940, 25.07.1949) орден Суворова ІІ ст. (8.03.1944) (позбавлений ордену) два ордени Трудового Червоного Прапора (17.01.1943, 20.09.1943) орден Трудового Червоного Прапора Грузинської РСР (20.12.1932) два ордени Червоної Зірки (4.06.1942, 3.11.1944) орден «Знак Пошани» (28.08.1937) орден Державного прапора ІІ ст. (КНДР) (15.10.1948) медалі знак «Заслужений працівник НКВС» (4.02.1942)
Примітки
Посилання Гвішиані на сайті «alexanderyakovlev.org» Гвішиані на сайті «Меморіал» Довідник з історії КПРС