Григорій Теофілович Каранадзе (, село Самікао Сенацького повіту Кутаїської губернії, тепер Грузія — травень , місто Тбілісі, тепер Грузія) — один з керівників органів внутрішніх справ СРСР, міністр внутрішніх справ Грузинської РСР, генерал-лейтенант (09.07.1945). Депутат Верховної Ради СРСР 1—3-го скликань.

Біографія Син селянина — власника їдальні. Грузин. Закінчив три класи духовного училища в місті Ново-Сенакі, в 1918 році покинув навчання.

З квітня 1918 по березень 1921 року працював у власному господарстві в селі Самікао Сенацького повіту. З 1919 року брав участь у революційній роботі Ахалк-Сенацької молодіжної комуністичної організації. У 1920 році вступив до нелегальної комсомольської організації «Спартак», керував осередком «Спартака» в селі Самокао. З 1920 по 1921 рік був членом Абашського нелегального районного комітету спілки «Спартак».

У березні 1921 — серпні 1922 року — відповідальний секретар Абашського районного комітету КСМ (комсомолу) Грузії. У серпні 1922 — жовтні 1923 року — відповідальний секретар Душетського повітового комітету КСМ Грузії. У жовтні 1923 — вересні 1924 року — інструктор Верхньо-Сванетського повітового комітету КСМ Грузії. У вересні 1924 — жовтні 1925 року — відповідальний секретар Душетського повітового комітету КСМ Грузії.

Член ВКП(б) з січня 1925 року.

З жовтня 1925 по 1929 рік — завідувач організаційного відділу Душетського повітового комітету КП(б) Грузії. До червня 1929 року — інструктор Тифліського міського комітету КП(б) Грузії.

З червня 1929 по липень 1930 року — співробітник ДПУ Грузинської РСР. У липні 1930 — вересні 1931 року — співробітник Гурджаанського районного відділу ДПУ Грузинської РСР. У вересні — грудні 1931 року — співробітник Самтредського районного відділу ДПУ Грузинської РСР.

У грудні 1931 — липні 1934 року — відповідальний секретар Гурджаанського районного комітету КП(б) Грузії. У липні 1934 — вересні 1935 року — відповідальний секретар Караязького районного комітету КП(б) Грузії.

У вересні 1935 — вересні 1936 року — 1-й секретар районного комітету імені 26 комісарів КП(б) Грузії міста Тбілісі. У вересні 1936 — травні 1937 року — 1-й секретар Сталінського районного комітету КП(б) Грузії міста Тбілісі.

У травні 1937 — листопаді 1938 року — 1-й секретар Сігнахського районного комітету КП(б) Грузії.

Після того як НКВС СРСР очолив Лаврентій Берія, що став розставляти на ключові пости в органах своїх людей, яких він знав ще по роботі в Закавказзі, Григорій Каранадзе був призначений народним комісаром внутрішніх справ Кримської АРСР, де працював з 19 грудня 1938 по 26 лютого 1941 року. З 26 лютого по 31 липня 1941 року — народний комісар державної безпеки Кримської АРСР. 31 липня 1941 — 17 грудня 1942 року — народний комісар внутрішніх справ Кримської АРСР.

З 17 грудня 1942 по 7 травня 1943 року — народний комісар внутрішніх справ Дагестанської АРСР.

7 травня 1943 — 8 квітня 1952 року — народний комісар (з 1946 року — міністр) внутрішніх справ Грузинської РСР. Користувався довірою і заступництвом Л. П. Берії.

8 квітня 1952 року заарештований і перебував під слідством (так звана «мінгрельська справа»). Незабаром після смерті Сталіна Л. П. Берія припинив розслідування цієї справи і 10 квітня 1953 року Каранадзе був звільнений з ув'язнення, повністю реабілітований та призначений заступником міністра внутрішніх справ Грузинської РСР, де працював з 10 квітня по 12 жовтня 1953 року.

Після арешту Л. П. Берії, коли почалася «чистка» серед його висуванців, Каранадзе 12 жовтня 1953 року був спочатку переведений в розпорядження відділу кадрів МВС, а 19 грудня 1953 року звільнений з органів внутрішніх справ «за фактами дискредитації».

З грудня 1953 до 1957 року — на пенсії. З 1957 до смерті у травні 1970 року працював заступником голови Державного комітету лісового господарства Ради міністрів Грузинської РСР.

Звання майор держбезпеки (31.01.1939) комісар держбезпеки (14.02.1943) комісар держбезпеки 3 рангу (14.12.1944) генерал-лейтенант (9.07.1945)

Нагороди Орден Леніна (24.02.1946) чотири ордени Червоного Прапора (20.09.1943, 8.03.1944, 16.09.1945, 24.08.1949) Орден Вітчизняної війни I ст. (3.12.1944) Орден Кутузова II ст. (24.02.1945) два ордени Червоної Зірки (26.04.1940, 12.05.1945) Орден Комондора Британської імперії медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1-го ст. медаль «За оборону Севастополя» медаль «За оборону Кавказу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За трудову доблесть» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» медалі Нагрудний знак «Заслужений працівник НКВС» (4.02.1942)

Примітки

Посилання Каранадзе на сайті «Хронос» Каранадзе на сайті «Меморіал» Каранадзе на сайті «alexanderyakovlev.org»