Володимир Якович Р́атнер (* 4 жовтня 1936 м. Суми) — український художник-графік, педагог.
Життєпис Народився Володимир Якович у сім'ї педагогів. Батько — Ратнер Яків Борисович, учитель української та російської мови і літератури, ветеран Другої Світової війни. Мати — Оксана Іванівна (до шлюбу Кобильська), вчителька біології та хімії. Змалечку мав хист до малювання, що передався від матері, з дитинства мріяв бути художником.
У 1944 р. пішов до школи у с. Юнаківка Сумського району, де жили батьки його матері. Змалечку мав хист до малювання та бажав стати художником. Однак можливість навчатися у художній школі була відсутня — родина постійно переїздила. Справа в тому, що на роки дитинства хлопця припала страшна війна. Отже мрія Володимира про вступ до професійного художнього навчального закладу залишилась нездійсненною.
По закінченні загальноосвітньої школи (1954), Володимир Якович наслідує сімейну традицію та вступає до Сумського педагогічного інституту (історичний факультет). Наступного року факультет був переведений до Харківського державного університету. Художник згадує:
.
Навчання в університеті завершив у 1959 р., захистив диплом на тему «Мистецтво еллінізму», проілюструвавши роботу власними малюнками.
Завершивши навчання у університеті, молодий спеціаліст починає працювати вчителем історії та малювання у с. Велика Чернеччина. Десять років (1962—1972 р.) Володимир Якович вчителює, разом з тим починає відвідувати Сумську народну художню студію (педагоги Бончевський М. Д., Данченко Б. Б.)Ткаченко В. Художня освіта та мистецька практика кінця XIX—XX століть у місті Суми // Художник у провінції: матеріали міжнародної наук. конф. (24–25 верес. 2009 р., м. Суми) / Сумський обл. художній музей ім. Н. Онацького. — Суми: Університетська книга, 2009. — С. 72..
З 1973 р. працював науковим співробітником Сумського художнього музею. Водночас продовжив навчання у художній студії.
Брав участь у краєзнавчих та археологічних експедиціях, з метою збирання художнього матеріалу здійснював самостійні експедиції (м. Батурин Чернігівської обл., с. Лифине Лебединського району, с. Верхосулка Білопільського району, с. Токарі Сумського району, м. Путивль).
Персональні виставки: Сумський художній виставковий салон (1980)Сонцева В. У пошуках образу / В. Сонцева // Червоний промінь (Суми). — 1980. — 20 берез. (№ 35). — С. 4.; Центральний будинок літератора, Москва (1984); Сумський художній музей ім. Н. Онацького (1996)Панкратова Л. Третья персональная / Людмила Панкратова // Данкор. — 1996. —5 дек. (3 49). — С. 7.; Сумська обласна наукова бібліотека (2006); Міні-галерея «12» (Суми, 2013)Сикорский А. Цепкая память художника // Панорама. — 2012. — 19– 26 дек. (№ 52). — С. А7 : фот. — (рос.); Культурний центр при музично-художньому клубі «Арт′Еріа», Москва (2006, 2014).
Брав участь у республіканській виставці «Людина і світ» (Київ, 1989), «Виставка екслібриса» (Нансі, Франція, 1993).
Роботи художника зберігаються у Сумському обласному художньому музеї ім. Онацького, Лебединському міському художньому музеї ім. Б. Руднєва, Ірбітському державному художньому музеї образотворчих мистецтв (Росія), Будинку-музеї Марини Цвєтаєвої (Москва, Росія), Українській академії банківської справи (Суми), у приватних колекціях.
Вийшовши на пенсію, продовжує творчу діяльність, бере активну участь у діяльності фестивалів, зокрема у Путивльському мистецькому фестивалі «Золоте латаття» (засновник Ніна Кибрик), Сумському музичному фестивалі «Bach-fest» (засновник Орест Коваль).
Один із лауреатів обласного рейтинг-опитування «Золота десятка» (2006), куди увійшли люди, які внесли найбільший вклад в духовне, культурне та інтелектуальне життя регіонуГлазами ребенка: Владимир Ратнер // Панорама (журн.). Спецпроект (Рейтинг ТОП-50 — Золотая десятка). — 2006. — февр. — (рос.)...
2008 року у клубі «Арт′Еріа», що діяв при Центральному будинку працівників мистецтв (Москва), була відкрита музично-художня студія, названа іменем Володимира РатнераКибрик Н. Феномен Ратнера / Нина Кибрик // Володимир Ратнер. Графіка: альбом. — Суми: Триторія, 2017. — С. 18..
Педагогічна діяльність 1982 р. Володимир Ратнер стає керівником дитячої художньої студії у Сумському Палаці дітей та юнацтва. Художник працює з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку, застосовує креативний метод навчання — «асоціативне малювання». Він творчо підходить до своєї педагогічної діяльності: організує разом з дітьми «прогулянки із замальовками» на вулицях міста та у парку, проводить заняття у залах художнього музею, поєднує заняття із «живою» музикою та аудіозаписами. Внаслідок такої активної педагогічної роботи було проведено дві масштабні виставки малюнків і живопису дітей у Сумському художньому музеї; видано буклет «Діти-художники»; відкрито дитячу картинну галерею, на базі якої відбулися творчі зустрічі юних художників та музикантів. Роботи вихованців студії експонувалися на міжнародних виставках дитячого малюнка в Болгарії (1983), Іспанії (1984), радянсько-американській виставці в Москві (1986), Індії (1988). Ізостудія підтримувала творчі контакти з науково-дослідним інститутом художнього виховання при Академії педагогічних наук СРСРДети-художники: буклет / Дворец пионеров и школьников. — Сумы, 1991. — (рос.).
1997—2001 р. — Володимир Якович керував студією образотворчого мистецтва Сумського обласного центру позашкільної освіти і роботи з талановитою молоддю.
У 2002—2003 рр. очолював мистецьку майстерню у ліцеї при Сумському педагогічному університеті ім. А. С. Макаренка.
Творчість Художньоиу світогляду Володимира Ратнера найбільш відповідає вільна графічна техніка (туш, акварель, гуаш, темпера), досконалість якої залежить від наростаючого темпу виконання та відсутності будь-якого виправлення, що надає методу досягти багатоваріантності. Це додає можливості імпровізації і передачі безпосереднього зв′язку з натуроюВолодимир Ратнер. Графіка: каталог виставки / вступ. ст. О. Д. Кузьменка. — Суми,1993. — С. 2..
Улюбленим жанром є психологічний портрет. Широке коло моделей художника — люди різного віку, соціального і національного походження. Багато років художник працює над циклом портетів «Музиканти», зображуючи митців, з якими доводилося зустрічатися. Витончений поціновувач музики створює неповторні — ліричні, фантасмогорійні, трагічні — образи музикантів
Одночасно художник звертається до пейзажу, який інтерпретує камерно, інтимно-лірично, дотримуючись принципу простоти мотиву, лаконізму деталей.
Особливе місце у творчості художника займає історико-меморіальний пейзаж. У серії робіт «Дві столиці» відтворені пам′ятки архітектури Батурина (палац гетьмана Розумовського, будинок Кочубея, Воскресенська церква, стара груша та пам′ятний знак на місці садиби гетьмана Івана Мазепи) та Глухова (триумфальна брама, Миколаївська та Анастасіївська церкви, вулиці та краєвиди старого міста). В малюнках серії відчувається не лише відображення натури, а й тонке розуміння притаманного предкам відчуття єдності з природою, необхідності гармонії між забудовою і оточуючим ландшафтомСапухіна Л. Дві столиці: [вступне слово] / Лада Сапухіна // Ратнер В. Дві столиці [Батурин і Глухів]: набір листівок. — Суми, . .
На створення серії «Стежками поетів» художника надихнули місця Сумщини, де побували видатні українські поети Тарас Шевченко, Леся Українка, Олександр Олесь.
Серія графічних робіт «Вся душа моя на Луке» присвячена місцям, пов′язаним з перебуванням у Сумах А. П. Чехова. Влітку 1888—1889 рр. письменник жив та працював у дворянській садибі поміщиків Линтварьових на околиці міста Луці.
20 листів графічної серії «Paradisio. Крим. Новий Світ» відтворюють унікальні пейзажі кримського узбережжя.
Бібліографія
Графіка В. Ратнера
Графіка: альбом / уклад. О. М. Малиш та ін. — Суми: Триторія, 2017. — 204 с. Дві столиці [м. Батурин і м. Глухів]: набір листівок / вступ. ст. Л. Сапухіної. — Суми, . — 14 листівок. Вся душа моя на Луке: графика: [набор открыток, посвящ. А. П. Чехову] / авт. текста Л. П. Сапухина. — Сумы: Университетская книга, 2007. — 16 открыток. Сон о флейте и золотых кувшинках: парафраза к рассказам из цикла «Путь сновидений» Германа Гессе / рис. авт. — Сумы: Свит друку, 2009. — 28 с. : ил. Paradisio. Крым. Новый Свет: графика: [набор открыток]. — Сумы: Корпункт, 2011. — 20 открыток. Стежками поетів [Т. Шевченка, Л. Українки і О. Олеся]: графіка / авт. тексту П. М. Кислиця. — Суми: Університетська книга, 2014. — 24 листівки. Будинок-музей А. П. Чехова. 2017. Набір сувенірів. Графіка в ламінаті з магнітами. Будинок-музей А. П. Чехова. 2017. Чашка. Кольорова графіка.
Примітки
Джерела
Ратнер Володимир Якович // Сумщина в іменах: енцикл. довід. — 2-е вид., перероб. і доп. / Сумський держ. ун-т ; голов. ред. В. Б. Звагельський. — Київ: Фолігрант, 2004. — С. 386. Володимир Ратнер: до 80-річчя від дня народження: біобібліогр. покажч. / Сумська обл. універс. наук. б-ка ; вступ. ст. Н. О. Кібрик. — Суми, 2017. — 45 с. : іл. Юрченко Н. Чеховіана Володимира Ратнера / Надія Юрченко // Сумщина. — 2004. — 10 лип. (№ 76). — С. 4. Ратнер Володимир Якович // Художньо-мистецька спадщина Сумщини від давнини до сьогодення: дослідження, розвідки, пошуки до біограф. зб. / авт.-упоряд. В. Єфремова. — Київ: Хрещатик, 2007. — С. 59–60. Заманская В. В. Эпоха Великого «И», или На пороге нового мышления: (избр. ст. 1990-х–2000-х гг.). — Москва: Изд.–торговая корпорация «Дашков и К0», 2011. — С. 263, 264, 265, 267—272.
Посилання
(рос.) Графіка, яка звучить