Борис Олександрович Рябікін (, Росія — , Одеса) — український радянський режисер музичних театрів. Заслужений діяч мистецтв Казахстану і РРФСР. Працював головним режисером Київського театру оперети (1961—1970, 1990—1991), головним режисером Одеського оперного театру (1996—2000).
Життєпис Борис Рябікін розпочав режисерську освіту у 1946 в ГІТІСі на оперно-режисерському факультеті (керівник ), продовжив навчання на факультеті оперної режисури Ленінградської консерваторії, потім на режисерському факультеті Харківського театрального інституту.
Після здобуття освіти працював у музичних театрах Самари, Києва, Севастополя, Одеси, Алма-Ати. Поставив понад 150 спектаклів.В Симоновской гостиной Дома актера прошел вечер памяти Бориса Рябикина
1958—1961 — головний режисер Севастопольського драматичного театру.
1961—1970, 1990—1991 — головний режисер Київського театру оперети.
1970—1977 і 1992—1996 — головний режисер Самарського академічного театру опери і балету.Театральный календарь. Юбилеи: люди, даты, события
1978 — головний режисер Алма-Атинського театру опери і балету.Рябикин Борис Александрович. И мастера, и молодежь: к открытию гастролей алма-атинского каз. театра оперы и балета им. Абая в столице. — Московский комсомолец, 1978, 1 июня.
1996—2000 — головний режисер Одеського оперного театру.
Помер на 76-му році життя 13 жовтня 2000 рокуОдесские новости, № 80. Після його смерті Одеський оперний театр довгих 13 років залишався без головного режисера.Головний режисер Одеської опери Похований в Києві, на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, ).
Режисерські роботи
«Похідний марш, або за годину до світанку» О. Галича (1958, Севастопольський драмтеатр)Александр Галич. Полная биография / Михаил Аронов. — Москва, Новое литературное обозрение, 2015 — с. 268 «На світанку» О. Сандлера (1965, 1966) «Біла акація» І. Дунаєвського (1966) «Дон Паскуале» Г. Доніцетті (1970) «Дон Жуан» В. Моцарта (1970) «Брати Ульянови» Ю. Мейтуса (1971) «Гроза» В. Пушкова (1972) «Аїда» Дж. Верді (1974) «Князь Ігор» О. Бородіна (1972 і 1985) «А в серці світить Русь» за творами Г. Свиридова (1992) «Черевички» П. Чайковського (1993) «Гамлет» С. Слонімського (1993) «Сервілія» М. Римського-Корсакова (1994) «Маріца» І. Кальмана (Одеський театр музкомедії) «Принцеса цирку» І. Кальмана (Одеський театр музкомедії) «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні (Одеський театр опери і балету)
Примітки
Посилання Борис Александрович Рябикин / С. П. Хумарьян // История в портретах. — Самара: Офорт, 2006. — С. 208—213 — ISBN 5-473-00160-2 Историко-культурная энциклопедия Самарского края: Персоналии. М-См / Ред.-сост. Н. Д. Курдина. — Самара, 1995.- с. 293 Сцена — живий організм, який лікує і дає наснагу(спогади Тамари Тимошко)