Студентське самоврядування — визначається як самостійна громадська діяльність студентів із реалізації функцій управління ЗВО, яка визначається ними і здійснюється у відповідності до мети та завдань, що стоять перед студентськими колективами.
Становище в Україні
Нормативне визначення Студентське самоврядування у закладі вищої освіти — невід'ємна частина громадського самоврядування, що забезпечує захист прав і інтересів осіб, які навчаються у закладі вищої освіти, й їхню участь в управлінні закладом.
Також його можна тлумачити як самостійну громадську діяльність студентів з реалізації функцій управління закладом вищої освіти, яка визначається ректоратом (адміністрацією), деканатами (відділеннями) та здійснюється студентами згідно з метою й завданнями, які стоять перед студентськими колективами, функціонує з метою забезпечення виконання студентами своїх обов'язків і захисту їхніх прав й сприяє гармонійному розвитку особистості студента, формуванню у нього навичок майбутнього організатора, керівника.
У студентському самоврядуванні беруть участь особи, які навчаються у закладі вищої освіти. Усі такі особи мають рівне право на участь у студентському самоврядуванні. Воно здійснюється особами, які навчаються в вузі: безпосередньо; через органи студентського самоврядування, що обираються шляхом таємного голосування.
До 10 лютого 2010 р. було дозволено в ЗВО створювати органи студентського самоврядування, що вирішують питання, які належать до їх компетенції, а перелік таких питань погоджувався з керівником вищого навчального закладу.
Органи студентського самоврядування (за чинним законодавством): приймають акти, що регламентують їхню організацію та діяльність; проводять організаційні, наукові, культурно-масові, спортивні, оздоровчі й інші заходи; сприяють працевлаштуванню осіб, які навчаються в вузі; розпоряджаються коштами й іншим майном, що знаходяться на їхньому балансі та банківських рахунках; виконують інші функції.
За погодженням з органом студентського самоврядування приймається рішення про: відрахування осіб, які навчаються в вищому навчальному закладі, та їх поновлення на навчання; переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за державним замовленням, на навчання за контрактом за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб; переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за контрактом за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб, на навчання за державним замовленням; призначення заступника декана, проректора, які відповідають за роботу із студентами; поселення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, в гуртожиток і виселення з нього; затвердження рішень з питань студентських містечок і гуртожитків для проживання осіб, які навчаються в вузі.
Рішення органів студентського самоврядування мали до 10 лютого 2010 р., відповідно до тогочасного чинного законодавства, дорадчий характер.
У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються законодавством, рішеннями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки та відповідного центрального органу виконавчої влади, в підпорядкуванні якого знаходиться вищий навчальний заклад, статутом вищого навчального закладу.
Органи студентського самоврядування вищого навчального закладу мають користуватися всебічною підтримкою і допомогою власника або уповноваженого ним органу в вирішенні питань забезпечення приміщеннями, обладнанням, документацією, коштами за погодженням із керівником закладу. Зокрема, керівник вузу має всебічно сприяти створенню належних умов для діяльності органів студентського самоврядування щодо: надання приміщення, меблів, оргтехніки; забезпечення телефонним зв'язком, постійним доступом до мережі Інтернет; відведення місць для встановлення інформаційних стендів; тощо.
Студентське самоврядування здійснюється на рівні студентської групи, факультету, гуртожитку, вищого навчального закладу. Залежно від контингенту студентів, типу та специфіки вищого навчального закладу студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, структурних підрозділів вищого навчального закладу.
Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) студентів вищого навчального закладу, які: ухвалюють (затверджують) Положення про студентське самоврядування; обирають виконавчі органи студентського самоврядування; визначають структуру, повноваження, порядок обрання та термін повноважень виконавчих органів студентського самоврядування; заслуховують звіт виконавчих органів студентського самоврядування.
Виконавчий орган студентського самоврядування структурного підрозділу вищого навчального закладу обирається на загальних зборах (конференції) студентів цього підрозділу.
Органи студентського самоврядування можуть мати різноманітні форми (сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентські деканати, ради тощо).
Статутом вищого навчального закладу може бути передбачено укладення договору між керівництвом вищого навчального закладу, студентською профспілкою та органами студентського самоврядування.
Перелік діючого студентського самоврядування в Україні, висвітлення його діяльності та нормативно-правова регламентація наведена Міністерством освіти і науки України на офіційному сайті .
Фінансове забезпечення Фінансовою основою студентського самоврядування є кошти, визначені Вченою радою вишу в розмірі не менше 0,5 % коштів спеціального фонду вищого навчального закладу. Кошти органів студентського самоврядування спрямовуються на виконання їхніх завдань і повноважень, зокрема, не менш як 30 відсотків коштів мають витрачатися на підтримку наукової діяльності осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі.
Основні завдання Основними завданнями органів студентського самоврядування є: забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема стосовно організації навчального процесу; забезпечення виконання студентами своїх обов'язків; сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів; сприяння створенню відповідних умов для проживання і відпочинку студентів; сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами; організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями; сприяння працевлаштуванню випускників; участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами; сприяння проведенню серед студентів соціологічних досліджень.
Нормативно-правова база Нормативно-правові акти, що регулюють студентське самоврядування: Закон України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII; Закон України «Про вищу освіту» від 01 липня 2014 року № 1556-VII .
Студентське самоврядування та громадянське суспільство
В Україні діє Національне студентське об'єднання "Українська асоціація студентів", яке представляє українське студентство не лише перед органами влади України, але й у Європейському союзі студентів. Також, в Україні діють інші об'єднання органів студентського самоврядування, наприклад: Студентська рада Києва; Студентська рада Львова; Українська студентська ліга; ОСС Альянсу українських університетів; Студентська рада Буковини; Студенство Дніпра.
Існує практика громадських рад із числа представників студентських самоврядувань на національному рівні: з 22 листопада 2001 року по 9 червня 2008 року існувала Всеукраїнська студентська рада при Президенті України (консультативно-дорадчий орган); з 7 липня 2005 року діє Всеукраїнська студентська рада при Міністерстві освіти і науки України (як консультативно-дорадчий орган); з 10 грудня 2009 року діє Всеукраїнська студентська рада при Кабінеті Міністрів України, утворена 23 вересняПостанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2009 року № 1028 «Про утворення Всеукраїнської студентської ради при Кабінеті Міністрів України» на офіційному сайті Верховної Ради України того ж року; діє об'єднана Рада студентського самоврядування аграрних ВНЗ III—IV рівнів акредитації Міністерства аграрної політики УкраїниЗвітує Рада студентського самоврядуванняРезультати пошуку на сайті НМЦ аграрної освіти України.
Функціонують ради студентського самоврядування на рівні університетів, наприклад: Уряд студентів УКУ; Студентська колегія НаУКМА; Рада студентів KSE; Студентський парламент КСУБГ; Рада студентського самоврядування КНТЕУ; Студбратство ЖДУ.
Історія нормативного визначення та законодавчого забезпечення Уперше студентське самоврядування почало регулюватися Статтею 38 Закону України "Про вищу освіту" від 17.01.2002 рокуЗакон України "Про вищу освіту" від 17.01.2002. До всіх наступних змін, що стосувалися студентського самоврядування долучалася Українська асоціація студентів.
Українська асоціація студентів із 2002 року розробляла текст змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо студентського самоврядування у тісній співпраці з національними студентськими об'єднаннями Австрії, Нідерландів, Словаччини та Угорщини. Проєкт Закону вносився на розгляд трьох скликань Верховної Ради України. Урешті-решт, у грудні 2009 року УАС, ФРІ та інші організації, пред’явили вимогу до депутатів Верховної ради ухвалити запропонований проєкт Закону, погрожуючи масовими студентськими протестами та в результаті 19 січня 2010 року Верховна Рада України прийняла ЗаконПро внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» …| від 19.01.2010 № 1798-VI. Зміни 2010 року включали: гарантію студентам мати не менше 10% своїх представників у вченій раді закладу вищої освіти та вчених радах факультетів; гарантію студентам мати не менше 10% своїх представників у вищому колегіальному органі громадського самоврядування закладу вищої освіти та органах громадського самоврядування факультетів; гарантію погодження з органом студентського самоврядування рішень про відрахування студентів, їх переведення на іншу форму навчання, про призначення заступників деканів і проректора, який відповідає за роботу зі студентами, про поселення та виселення студентів із гуртожитку та інших рішень із питань гуртожитків; обов'язок закладу вищої освіти фінансувати ОСС у розмірі не менше 0,5% коштів спеціального фонду закладу вищої освіти; закріплення права студентів на участь в ОСС.
УАС, Пласт, МНК, НА та Фундація регіональних ініціатив спільно координувалися під час Революції гідності, створювали сотні самооборони та координували протести в регіонах. Після перемоги Революції Гідності організації заснували Реанімаційний пакет реформ, чия задача була в найкоротші терміни підготувати євроінтеграційні реформи, у тому числі новий Закон "Про вищу освіту", який був прийнятий 1 липня 2014 року. Завдяки активній адвокації ОСС почали керуватися новою статтею 40 Закону. Зміни 2014 року включали: створення НАЗЯВО та входження в його склад двох представників органів студентського самоврядування; створення Галузевих експертних рад із включенням до їх складу студентства; право ОСС самостійно приймати свої положення; згадку про функціонування в ОСС Контрольно-ревізійної комісії та виборчих органів ОСС; часткове врегулювання питань обрання на й усунення з посади в ОСС; право ОСС реєструватися як громадська організація (проте в реальності це так і не запрацювало); право ОСС розпоряджатися коштами та іншим майном, що перебувають на балансі та банківських рахунках органів студентського самоврядування (проте в реальності це так і не запрацювало); право оголошувати акції протесту; заборону втручання адміністрації в діяльність ОССЗакон України "Про вищу освіту" від 01.07.2014.
У 2017 році Верховна Рада України приймає новий Закон України "Про освіту" унаслідок чого 29.09.2017 року вносяться зміни й у Закон "Про вищу освіту". Зміни включали: процес конкурсного відбору членів НАЗЯВО; входження у склад конкурсної комісії одного представника Української асоціації студентів, чотирьох міжнародних представників і по одному представнику від МОН, організацій роботодавців, НАН, і НАПН.
Становище в інших країнах