Девіт II — імператор (негус) Ефіопії у 1508–1540 роках з Соломонової династії.
Життєпис Був сином імператора На'ода та його дружини Могаси. В одинадцятирічному віці зійшов на престол Ефіопії. До 1516 року країною керувала регент — цариця Єлені, яка підтримувала активні зв'язки з португальцями. 1520 року посольство тієї країни відвідало імператорський двір, однак Девіт, недооцінивши можливості співробітництва з європейськими християнськими державами, проводив політику обмеження зв'язків з Португалією.
Не отримавши підтримки європейських партнерів, імператор вступив до збройного конфлікту з сусіднім мусульманським султанатом Адал, який отримував допомогу від турків та арабських племен південної Аравії. Після перших успіхів у 1516–1517 роках, коли Девіт II розгромив військо Адалу, а його султан Махфуз загинув — почались нищівні поразки, коли в султанаті Адал до влади прийшов енергійний і талановитий полководець Ахмед ібн Ібрагім аль-Газі, який 1529 року оголосив Ефіопії джихад. Поразкам військ Девіта II сприяла також відсутність у нього артилерії, подібної до тієї, що була передана Адалу турками й активно застосовувалась мусульманами. В результаті майже вся Ефіопія була окупована ворогом, імператор утік на північ країни, де й помер. Лише спадкоємцю Девіта II, імператору Ґелавдевосу вдалось 1559 року, за допомогою португальців, розгромити мусульман та вигнати їх з Ефіопії.
Джерела Francisco Alvarez, The Prester John of the Indies translated by C.F. Beckingham and G.W.B. Huntingford (Cambridge: Hakluyt Society, 1961), p. 304. Alvarez's book is an important account not only of the Portuguese mission to Ethiopia, but for Ethiopia at the time. Paul B. Henze, Layers of Time, A History of Ethiopia (New York: Palgrave, 2000), стор. 85. Taddesse Tamrat, Church and State in Ethiopia (1270–1527) (Oxford: Clarendon Press, 1972), стор. 301.