Залізняк (, , ) — загальна назва оксидів заліза.
Староукраїнські назви — залізовець, желізнець.
Залізняк — осадова порода, яка або осідає безпосередньо у вигляді залізистого осаду, або створена шляхом хімічної заміни, яка містить значну частку сполук заліза, з якої можна виплавляти залізо.
Світові запаси залізняку складають близько 160 млрд т, з них 27,4 млрд т в Україні.
Різновиди залізняку Розрізняють: блискучий залізняк (блиск залізний); бурий залізняк (1. природна прихованокристалічна суміш, яка складається з гетиту, лімоніту, гідроксидів кремнезему і глинистих мінералів; 2. лімоніт); бурий шлакоподібний залізняк (стильпносидерит — відміна лімоніту, яка містить кілька процентів Р2О5); вохристий червоний залізняк (суміш гематиту з лімонітом); вуглистий залізняк (суміш сидериту з вугіллям і глиною); глинистий бурий залізняк (вохристий гематит, часто змішаний з глиною); глинистий червоний залізняк (глина в суміші з лімонітом, гематитом або сидеритом); жовтий залізняк (лімоніт); магнітний залізняк (застаріла назва магнетиту); магнітний титановий залізняк (титаномагнетит); магнітний шлаковий залізняк (титаномагнетит); смолистий залізняк (стильпносидерит); титанистий залізняк (застаріла назва ільменіту); титанистий октаедричний залізняк (застаріла назва титаномагнетиту); хромистий залізняк (застаріла назва хроміту); червоний залізняк (гематит у вигляді щільних агрегатів); червоний оолітовий залізняк (тонкокристалічний гематит у вигляді оолітів); чорний залізняк (застаріла назва псиломелану); шпатовий залізняк (частково лімонітизований сидерит).
Найпоширенішими є бурий, магнітний і червоний залізняк.
Див. також
Залізні руди
Література