Євге́н Ві́кторович Ласійчу́к — український військовик, бригадний генерал Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2024). Командир 7-го десантно-штурмового корпусу (з липня 2025), 25-ї окремої повітрянодесантної бригади (2023—2025).

Життєпис

Початок служби У Збройних силах України — з 2010 року. Здобув військову освіту на кафедрі Миколаївського університету (2010), пізніше — у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського (Київ, 2022).

Починаючи з командира аеромобільно-десантного взводу в 79-ій окремій аеромобільній бригаді, проходив службу на різних посадах у частинах Десантно-штурмових військ, надалі обіймав командні посади: командир взводу, заступник командира роти, командир роти, командир батальйону, заступник командира бригади, командир бригади, командир корпусу.

Російсько-українська війна (2014–2022) Брав участь в антитерористичній операції та операції Об'єднаних сил на Донбасі. Зокрема, відзначився в обороні Донецького аеропорту, боях за Авдіївську промзону та на Світлодарській дузі. 26 лютого 2015 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня, 14 травня 2022 року — орденом Богдана Хмельницького II ступеня. Першу з цих нагород отримав після час виходу ЗСУ з Донецького аеропорту — коли в якості ротного особисто очолив особовий склад у бою біля Водяного, де знищили і полонили помітну групу противника.

Зустрів повномасштабне вторгнення росіян на посаді заступника командира бригади в 81-й окремій аеромобільній бригаді з дислокацією в місті Краматорськ. Після 24 лютого 2022 року продовжив виконувати бойові завдання. Підрозділи під його командуванням брали участь у боях, що привели до визволення Ізюма на Харківщині, а також лівого берега Осколу й північно-західних районів Луганщини.

Командир 25-ї бригади (2023–2025) У 2023 році очолив 25-ту окрему повітрянодесантну Січеславську бригаду. У березні 2024 року під його командуванням зірвано масштабний наступ російських військ за участю 36 танків і 12 бойових машин піхоти; за час оборони покровського напрямку бригада знищила близько тисячі окупантів, ще півтори тисячі поранила, ліквідувала 43 танки, 81 БМП, 4 БТР, одну РСЗВ і 17 безпілотників. У лютому 2025 року, попри чисельну перевагу росіян, бригада зупинила їх просування у напрямку Покровської агломерації.

23 серпня 2024 року Євгену Ласійчуку присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.

Командир 7-го корпусу ДШВ (з 2025) 14 липня 2025 року полковника Ласійчука призначено командиром новоствореного 7-го корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ. У межах корпусної реформи ЗСУ під його командуванням об'єднано 25-ту окрему повітрянодесантну Січеславську бригаду, 79-ту окрему десантно-штурмову Таврійську бригаду, 81-шу окрему аеромобільну Слобожанську бригаду, 77-му окрему аеромобільну Наддніпрянську бригаду та 78-й окремий десантно-штурмовий полк. Пізніше до складу корпусу увійшли й інші підрозділи, зокрема була створена 147-ма окрема артилерійська бригада.

Корпусу відведено смугу відповідальності на одному з найгарячіших напрямків фронту — оборону Покровська й Мирнограда на Донеччині. У першому інтерв'ю на новій посаді Ласійчук окреслив ставку на технології — бойові роботизовані комплекси, безпілотні системи та елементи штучного інтелекту як основу «технодесанту», що має супроводжувати штурмові дії піхоти.

7 листопада 2025 року, напередодні Дня Десантно-штурмових військ, указом Президента України № 833/2025 Ласійчуку присвоєно звання бригадного генерала.

Оборона Покровська і Мирнограда (2025–2026) Наприкінці 2025 та впродовж 2026 року Ласійчук неодноразово коментував ситуацію на Покровському напрямку. У грудні 2025 року він також відзначав перехід ворога від штурмів технікою до безперервних піхотних атак.

У лютому 2026 року на спеціальній зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES), приуроченій до четвертої річниці повномасштабного вторгнення, Ласійчук говорив про трансформацію ЗСУ за роки війни, наголошуючи, що ефективне застосування технологій неможливе без добре підготовленого особового складу.

У липні 2026 року в інтерв'ю РБК-Україна він описав подальшу зміну тактики противника: масові штурми бронетехнікою практично зникли через високу вразливість для засобів ураження Сил оборони, зросла частка дронових уражень (70–80 % у смузі корпусу), а глибина «кілзони» обабіч лінії фронту, за його оцінкою, до кінця 2026 року може зрости з 20–25 до 30 кілометрів.

Погляди У публічних виступах Ласійчук послідовно наголошує на технологічній трансформації сучасного бою — поєднанні дронових систем, роботизованих комплексів і автоматизованих засобів управління з високим рівнем підготовки особового складу — як головній передумові бойової ефективності Десантно-штурмових військ.

Нагороди Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (23 серпня 2024) Орден Богдана Хмельницького II ступеня (14 травня 2022) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (26 лютого 2015)

Матеріали за авторством

Євген Ласійчук. 16 років еволюції ДШВ: від характеру до дронів та цифрового бою // Українська правда

Примітки

Посилання Стаття в Енциклопедії Сучасної України Офіційна сторінка ДШВ ЗСУ: Євген Ласійчук очолив 7 корпус Десантно-штурмових військ Офіційний сайт 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ