ПАР має «гібридну» або «змішану» правової систему, утворену переплетенням різних правових традицій: романо-германської системи, успадкованої від голландської, системи загального права, успадкованої від Великої Британії; системи звичаєвого права, успадкованої від корінних африканців (яку часто називають «африканським звичаєвим правом», з якого утворюється безліч варіацій залежно від племінного походження). Ці традиції утворюють складний взаємозв'язок. Вплив англійської системи найпомітніший в процедурних аспектах правової системи і методах прийняття рішення. Вплив романо-голландської системи найпомітніший у своїй основній сфері — приватному праві.Du Bois, F (ed) «Wille's Principles of South African Law» 9th ed. Cape Town, Juta & Co, 2007. За загальним правилом, Південна Африка дотримується англійського права в питаннях кримінального і цивільного процесу, корпоративного права, конституційного права і доказового права; у той час як романо-голландському загальному праву Південно-Африканська держава слідує в договірному праві, деліктному праві, праві статусу особи, речовому праві, сімейному праві та ін. До цього сплетіння додалася Конституція – тимчасова, прийнята на початку 1994 р., остаточна — у 1997 році. Окрім самої ПАР, право Південної Африки, особливо її континентальні та загально-правові елементи, також формує основу права Ботсвани, Лесото, Намібії, Свазіленду і Зімбабве, що є результатом колонізації. Бечуаналенд (Лесото) прийняв право Капської колонії в 1884 році; Бечуаналенд (Ботсвана) і Південна Родезія (Зімбабве) прийняли його в 1891 році;Pain, JH (July 1978). «The reception of English and Roman-Dutch law in Africa with reference to Botswana, Lesotho and Swaziland». The Comparative and International Law Journal of Southern Africa 11 (2): 137—167. Свазіленд прийняв право колонії Трансвааль в 1904 році; Південно- Західна Африка (Намібія) прийняла право Капської провінції в 1920 році, після її завоювання Південною Африкою.Geraldo, Geraldine Mwanza; Nowases, Isabella (April 2010). «Researching Namibian Law and the Namibian Legal System». Retrieved 7 May 2013.

Судова система Південної Африки

Південно-Африканська судова система організована ієрархічно, і складається з (від нижчих до вищих органів): мирові суди; Високі суди; Верховний апеляційний суд-найвищий судовий орган з неконституційних питань; Конституційний Суд є вищим органом у конституційних питаннях. Конституційний Суд має остаточне право вирішувати, чи є питання конституційним чи ні.«South African criminal court system». Association of Commonwealth Criminal Lawyers. Retrieved 29 December 2010. Деякі спеціалізовані суди також передбачені законодавством, для того, щоб уникнути відставання в інфраструктурі головного правового управління. Серед них суд Малих Претензій, який вирішує спори, пов'язані з невеликими грошовими сумами. Крім того, існують також африканські Корінні суди, які займаються виключно правами корінних народів.

Історія права Південної Африки

До 6 квітня 1652 року

Через відмову голландських, англійських і апартеїдного уряду записувати право доколоніальної південної частини Африки, існує брак інформації про право Південної Африки до її колонізації. Проте, нинішня Південно-Африканська правова система визнає його значимість, і воно було включене в загальну правову систему, воно функціонує в районних / місцевих судах там, де це необхідно.

З 6 квітня 1652 до 1910 року

З висадкою голландців у Мисі Доброї Надії 6 квітня 1652 романо-голландська правова система почала тут активно поширюватися, що тривало до встановлення влади Південно-Африканського Союзу, як домініона Британської імперії, який було утворено 31 травня 1910. Проте і пізніше, навіть до сьогодні, у сферах, де британське право не було стоворене, романо-голландське право складає ту основу, до якої Південна Африка звертається у пошуках ясності у правових питаннях.

31 травня 1910 року до 1961 року

Починаючи з періоду «об'єднання» у домініон Британської імперії під назвою Південно-африканський Союз таких територій, як: Капська колонія, Натала, Трансвааль і Оранжева республіка у 1910 році, до формування на цих територіях Південно-африканської Республіки в 1961 році велика частина англійського права була інкорпорована або лягла в основу права Південної Африки. Однак не був сприйнятий суд присяжних, і на відміну від більшості країн, які запозичили систему британського загального права, рішення приймається суддею одноособово. Англійське право і романо-голландське право, які панували до цього періоду, утворюють основу права Південної Африки, до якої звертаються навіть зараз у пошуках ясності у правових питаннях і в випадках прогалин у праві.

Конкретні області права

Агентське право Конституційне право Кримінальне право Договірне право Право з питань банкрутства Деліктне право Право власності Корпоративне право Трудове право Авторське право Патентне право Сімейне право Звичаєве право Право про статус осіб Спадкове право Цивільний процес Кримінальний процес Юридичне тлумачення Екологічне право Адміністративне право Право у сфері освіти

Див. також Правові системи світу Юридична освіта в Південній Африці Конституція Південно-Африканської Республіки

Примітки