Кодацька паланка — адміністративно-територіальна одиниця Війська Запорозького Низового у 18 столітті. Центр паланки — місто Новий Кодак (нині у складі м. Дніпро)
Географія та устрій Паланка містилася між річками Дніпро і Базавлук та верхів'ям Інгульця з одного боку й річкою Тясмином або, з 1752 року, з новосербською граничною лінією з другого, у майбутніх Катеринославському й Верхньодніпровському повітах.
До паланки належали села й зимівники: Старий Кодак, Волоські хутори, Половиця, Микитине, Кічкас, Біленьке, Тарасівка, Медовець, хутір Грязного, Кемликівка, Набоківка, Тарамське, Карнаухівка, Тритузне, Романкове, Бородаївка, Мишурин Ріг, Комісарівка, Лихівка, Томаківка, Саксагань, Михайлівка та інші — всього у межах паланки знаходилося понад тисячу зимівників, більшість з них належала найзаможнішим запорожцям. Центром паланки було м. Новий Кодак, яке мало укріплення, гарнізон та паланкову канцелярію. Це був також значний торговельний осередок, тут проходили ярмарки. У місті у 1770-х рр. мешкало 673 родини «посполитих козаків».
Після ліквідації Запорозької Січі у 1775 р. російський уряд утворив на землях паланки Саксаганський (Кодацький) та Слов'янський повіти Новоросійської губернії. З утвореням Катеринославської губернії у 1802 р. землі Кодацької паланки опинилися у її складі, а після низки реформ з 1932 р. — у складі Дніпропетровської області т правобережжя Запорізької області.
Полковники
Харко Кривий (1665) Федір Кармазин (1697) Іван (Роман) Афанасьєв (1746) Василь Зеленко (1747—1749) Степан Чорний (1750) Яків Таран (1750) Пархом Чорний (1751) Григорій Якимов (Якимів, Якименко) (1752) Федір Покотило (1752) Стефан Савелієв (1753—1754) Федір Чумак (1754) Михайло Сидоров (1754) Федір Іванов (1754) Григорій Якимов (Якимів, Якименко) (1754) Нестор Гаврилович Таран (1754) Іван Товкачівський (1755) Федір Семак (Сьомак) (1755) Степан Мовчан (1756—1757) Наум Гнений (Гненний) (1756) Степан Чорний (1758) Григорій Кононович Кривий (1758) Василь Терентійович Холява (Халява) (1759) Іван Ічанський (1759) Іван Горбоніс (1760) Петро Іванов (1761) Олексій Матвієвич (1761) Іван Кулик (1762) Петро Піскун (1762) Іван Касьяненко (1765) Антін Красовський (1765-1766) Мусій Чорний (1766) Яків Стефанів (Стефанов) (1766) Назар Поперечний (1768) Йосип Парфенович Калнишевський (1769) Олексій Сокур (1769-1770) Яків Борщик (1770) Стефан Блакитний (1770—1771) Гаврило Попович (1771—1772) Василь Нечай (1772—1773) Сидір Чалий (1773) Яким Свитий (Святий) (1774—1775)
Джерела та література Д. С. Вирський. Кодацька паланка // Владно-адміністративний устрій запорозьких паланок // Історія державної служби в Україні / під ред. Т. В. Мотренко, В. А. Смолій. НАН України. Інститут історії України: у 5 т. — Київ: «Ніка-Центр», 2009. — Т.1.