Владислав Андрійович Франковський (1819, Мозирський повіт, нині Білорусь — 31 березня (12 квітня) 1895, Харків) — лікар і філантропКравченко, О. Владислав Франковский — почесний громадянин Харкова, лікар і філантроп [Текст] / О. Кравченко // Видатні поляки Харкова: матеріали Міжнар. наук. симпозіуму, Харків, 7 груд. 2011 р. / Генер. консульство Респ. Польща в Харкові, Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. — Харків, 2012. — С. 118–133 : ил. — (Польський альманах ; Вип. 5).. Почесний громадянин міста Харкова, один із засновників Харківського медичного товариства.

Життєпис

Походження Народився у Мозирському повіті Мінської губернії в 1819 р. у дворянській родині. У ранньому дитинстві втратив батьків і виріс серед чужих людей, що обумовило його глибоке співчуття до страждань ближніхВидатні вихованці Харківської вищої медичної школи. Біобібліографічний довідник — За загальною ред. проф. В. М. Лісового, ХНМУ, Харків, 2012. Вступив до Віленської медико-хірургічної академії, з другого курсу перейшов казеннокоштним студентом до Харківського університету, медичний факультет якого (нині Харківський національний медичний університет) закінчив у 1840 р.

Кар'єра Протягом 5 років працював ординатором терапевтичної клініки. У 1845 р. був призначений лікарем студентів і ветеринарних вихованців, де не лише працював безкоштовно, але й щорічно жертвував по 60 карбованців на ліки для малозабезпечених студентів У 1848–1858 рр. був акушером Лікарської управи. В його особистій амбулаторії було зареєстровано понад 200 000 хворих, яким він безкоштовно допомагав й роздавав ліки. До відкриття лікарні Медичного товариства в Харкові його амбулаторія була єдиним місцем, де приймали бідних і куди вони йшли з довірою.

У роки народного лиха В. А. Франковський перебував у місцях найбільших злиднів. У 1847–1848 рр., під час епідемії холери, він завідував великою холерною лікарнею. Під час Кримської війни (1854–1855 рр.) безкоштовно працював у військових шпиталях Харкова й забезпечував хворих ліками, які не належали до офіційного каталогу, але були необхідні для лікування. Під час російсько-турецької війни (1877–1878 рр.) безкоштовно допомагав пораненим і хворим, за що його нагородили спеціальною відзнакою Червоного Хреста. У 1861 р. В. А. Франковський був одним із засновників й брав найактивнішу участь у діяльності Харківського медичного товариства, почесним членом якого його обрали в 1886 р.; був ініціатором створення дитячої лікарні, а коли в 1879 р. вона була відкрита, став головою ради лікарні.

Громадська діяльність В. А. Франковського обирано членом міської думи, членом міської санітарної ради, понад 40 років (з 1843 р.) він працював у Харківському благодійному товаристві тощо. За великі заслуги перед населенням міста В. А. Франковського обрано Почесним громадянином Харкова. 15 вересня 1894 року Міська дума присвоїла Бахметьєвському провулку, де В. Франковський жив, і частині Рижівської набережної ім'я В. Франковського, ще за його життя. Таким чином, на мапі Харкова сьогодні є вулиця Франківська.

Вшанування пам'яті Після його смерті 31 березня (12 квітня) 1895 р. Медичне товариство організувало збирання пожертвувань і збудувало притулок імені Франковського для невиліковних хворих. Через фінансові труднощі налагодити його роботу не вдалося.

16 травня 2018 року на будинку Харківського медичного товариства (вулиця Максиміліанівська, 11) встановлено меморіальну дошку на честь В. А. ФранковськогоІсторія Харкова у пам'ятних дошках. Франковський В. А..

Примітки