Gymnocalycium andreae ((Boed.) Backeb. & F.M.Knuth 1936; ) — кактус з роду гімнокаліціум (підрід Gymnocalycium).
Історія Перший опис було зроблено в 1930 році Фрідріхом Бедекером, як Echinocactus andreae.Monatsschrift der Deutschen Kakteen-Gesellschaft. Band 2, 1930, S. 210. Курт Баккеберг і Фредерік Маркус Кнут віднесли цей вид у 1936 до роду Gymnocalycium.Curt Backeberg, Frederik Marcus Knuth: Kaktus-ABC. En haandbog for fagfolk og amatører. Kopenhagen 1936, S. 285.
Етимологія Видова назва дана на честь Вільгельма фон Андре () — німецького пивовара, знавця і збирача кактусів,Словник іноземних слів на Українському сайті про кактуси та кактусистів що був помічником швейцарського ботаніка Ганса Крайнца () в роботі над виданням «Die Kakteen».Енциклопедія особистостей на Українському сайті про кактуси та кактусистів
Загальна біоморфологічна характеристика
Стебло кулясте, від синьо-зеленого до сіро-блакитного кольору, до 5 см заввишки і в діаметрі. Ребер близько 8, плоскі, широкі, слабо виражені, округлі, з гострими поперечниними борозенками, підборріддєвидні горби відсутні. Центральних колючок 1-3, трохи зігнуті догори, темно-коричневі. Радіальних колючок 5-7, тонкі, притиснуті до стебла, білі з темними основами і світлими кінчиками, 0,5-0,8 см завдовжки. Квіти з внутрішньої сторони мають колір жовтої сірки, із зовнішньої — оливково-коричневі, до 3 см завдовжки і 4-5 см в діаметрі. Плоди кулясті, до циліндричних, блакитно-зелені, до 1,2 см в діаметрі.
Рослини кущаться і часто формують групи до 15 см завширшки або більше.
Близькоспорідненим до Gymnocalycium andreae є Gymnocalycium uebelmanianum.
Ареал Цей вид є ендемічним в Аргентині, де він зустрічається в Пампа-де-ла-Ескіна, провінція Кордоба.
Екологія Росте на висоті від 1 500 до 2 700 м над рівнем моря. Мешкає в западинах ґрунту між скелями на луках.
Охорона у природі Gymnocalycium andreae входить до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи, стан — в найменшому ризику. Він має обмежений ареал, однак популяція стабільна в більшій частині ареалу, і немає ніяких серйозних загроз. Деякої шкоди популяції завдають випас худоби і збирання рослин місцевим населенням.
Зустрічається на території національного парку Кебрада-дель-Кондоріто і в заповіднику Хідріка-Пампа-де-Ачала.
Примітки
Джерела Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. ISBN 0 881924989. p. 348 . Gymnocalycium: A Collector's Guide. A. A. BALKEMA / ROTTERDAM / BROOKFIELD / 1995, 1995. 332 pages. ISBN 905410192X; ISBN 9789054101925. P. 38-40 Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург: ООО «СЗКЭО» Кристалл", 2004 — 208 с., ил. — ISBN 5-306-00348-6. Стр. 79 Gerhardt Frank. Genus Gymnocalycium/ Cact. Succ. Y.(U.S.) 5, 215–218, 1976 Zuloaga, F. O., O. Morrone, M. J. Belgrano, C. Marticorena & E. Marchesi. (eds.) 2008. Catálogo de las plantas vasculares del Cono Sur. Monogr. Syst. Bot. Missouri Bot. Gard. 107(1-3): I-XCVI, 1-3348. Борисенко Т. И. Кактусы. Справочник, — Киев: Наукова думка, 1986 г., — 286 с., ил. Стр. 107
Посилання Рід Гімнокаліціум на сайті Полтавського ботанічного саду імені В. Г. Короленка Gymnocalycium andreae на Українському сайті про кактуси та кактусистів Gymnocalycium andreae // Московский клуб любителей кактусов http://cactiguide.com/cactus/?genus=Gymnocalycium&species=andreae http://www.tropicos.org/Name/50174680 http://www.hi-ho.ne.jp/staka/Gymnocalycium.htm Gymnocalycium andreae на сайті «Gymnocalycium.org» Gymnocalycium andreae // Официальный сайт российской группы по изучению рода Gymnocalycium База даних по роду Gymnocalycium