Хімічний склад річкових вод Криму — вміст розчинених у річкових водах Криму хімічних речовин — основних (головних) іонів, біогенних речовин, значення мінералізації та твердості води. Річки Криму впадають в Чорне та Азовське моря.

Умови формування хімічного складу річкових вод

Формування хімічного складу вод різних генетичних категорій на території Криму відбувається в різних ґрунтових і кліматичних умовах гірських, передгірських і степових його районів.

Основну роль у водному балансі річок відіграють води поверхнево-схилового і ґрунтового стоку. У живленні гірських річок Криму поверхневий стік становить 70-75 %.

Поверхнево-схилові води в Криму утворюються, головним чином, у період зимових відлиг і ранніх весняних паводків. Стікаючи з крутих схилів по мерзлому ґрунту, ці води не встигають збагатитися розчинними речовинами.

Води поверхнево-схилового стоку, які утворюються в період весняних паводків, після розмерзання ґрунтового покриву і в період літніх дощів мають більш високу мінералізацію. З гірських схилів у річки зноситься велика кількість теригенного матеріалу, збільшується кількість завислих речовин у воді.

В іонно-сольовому складі помітно збільшується вміст сульфатів, клас вод змінюється з гідрокабонатного на гідрокарбонатно-сульфатний.

У Степовому Криму, який належить до зони недостатнього зволоження з дуже засоленими ґрунтами, мінералізація води ґрунтових вод у період літніх паводків змінюється в межах 455-2000 мг/дм³, домінують сульфати, хлориди та натрій.

Значному засоленню поверхневих вод у степових районах Криму сприяють кліматичні умови: високі літні температури і велике випаровування з поверхні суші та акваторії водойм; останнє зумовлює різке збільшення мінералізації води в замкнутих водоймах.

У гірських районах у живленні річок беруть участь води закарстованої товщі юрських вапняків, які утворюють потужні джерела, що дають початок найбільшим річкам Криму. Характеризуються вони помірною мінералізацією води – 450-750 мг/дм³, в іонному складі домінують гідрокарбонати і кальцій.

Гідрохімічний режим

Кількість атмосферних опадів і розподіл їх протягом року, а також особливості температурного режиму зумовлюють паводковий характер гідрологічного режиму річок і достатнє промивання ґрунтів гірської частини водозборів від легкорозчинних солей.

В цілому, для гідрологічного режиму річок Криму характерними є два основні періоди: паводковий (зимово-весняний); меженний (літньо-осінній).

У зимово-весняний період (і під час злив) мінералізація річкових вод у гірській частині становить 200-300 мг/дм³ на південних і західних схилах Кримських гір, 250-350 мг/дм³ - на північних і 250-500 мг/дм³ на північно-східних схилах гір. Твердість води становить 2-5 ммоль/дм³. Вода належить до гідрокарбонатного класу групи кальцію.

1. Середні багаторічні концентрації основних іонів та мінералізація річкових вод у моніторингових створах річок Криму, мг/дм³Горєв Л. М., Пелешенко В. І., Хільчевський В. К. Гідрохімія України. — К.: Вища школа, 1995. — 307 с. — ISBN 5-11004522-4Хільчевський В. К., Осадчий В. І., Курило С. М. Основи гідрохімії. — К., 2012. — ISBN 978-966-521-559-2 Річка — пункт, сезон Ca2+ Mg2+ Na++K+ HCO SO Cl− Мінералізація водиВеснаАльма – північніше Партизанського вдсх 51,811,2 12,2 212,961,1 9,6 359Кача – с. Баштанівка 60,9 12,8 16,3 193,9 79,2 8,8 372Дерекойка – м. Ялта 58,4 11,9 11,1 206,6 39,8 14,0 342Чорна – с. Чорноріченське 75,3 5,8 9,9 288,3 26,1 14,4 420Судак – м.Судак 148,1 38,5 234,2 290,1 342,8 144,8 1198Сухий Індол – с. Тополівка 82,4 10,5 45,1 279,3 71,4 20,3 509Салгир – с. Піонерське 62,4 8,7 10,5 217,9 58,0 17,4 375Салгир – Дворіччя 256 79,2 317,5 236,7 489,4 498,9 1878Бурульча – с. Міжгір’я 82,4 6,6 4 254,2 18,9 8,9 375Літньо-осіння меженьАльма – північніше Партизанського вдсх 71,3 14,8 17,9 249,5 78,6 9,5 442Кача – с. Баштанівка 79,9 13,6 17,5 255,3 58,4 26,3 451Дерекойка – м. Ялта 74,8 16,1 23 243,9 59,6 27,5 445Чорна – с. Чорноріченське 59,6 5 9,7 187,4 19,7 12,7 294Судак – м. Судак 128,150,3 207,4 231,5 330,2 83,9 1031Сухий Індол – с. Тополівка 87,4 14,5 120/1 282,5 89,8 31,4 606Салгир – с. Піонерське 101,4 15,8 21,8 286,5 70,8 22,6 519Салгир – Дворіччя 148,3 74,3 179,2 228,6 455,8 442,5 1529Бурульча – с. Міжгір’я 87,1 7,2 8,2 280,1 22,1 11,5 416ЗимаАльма – північніше Партизанського вдсх 68,3 13,5 13,9 255,0 41,8 8,9 401Кача – с. Баштанівка 76,6 12,2 16,6 237,6 66,3 15,8 425Дерекойка – м. Ялта78,717,626,8 261,3 52,6 24,1 461Чорна – с. Чорноріченське 69,4 8,2 9,8 224,224,9 16,8 353Судак – м. Судак 243,2 102,1 311,1 226,4 649,1 282,3 1814Сухий Індол – с. Тополівка 79,8 27,5 29,7252,3 69,6 28,5 487Салгир – с. Піонерське 76,6 29,2 20,6 237,686,3 15,8 466Салгир – Дворіччя 240,8 167,7 302,7 252,6 661 619,8 2245Бурульча – с. Міжгір’я 78,6 5,8 10,9 238,3 25,8 10,7 370

Мінералізація руслових вод нижче схилів Кримських гір у зимово-весняний період становить 200-300 мг/дм³ (нижче західних схилів) і 350-700 мг/дм³ (нижче північних і східних схилів гір). Твердість води становить 2-6 ммоль/дм³. Вода належить до гідрокарбонатного і гідрокарбонатно-сульфатного класу, групи кальцію.

У паводковий період мінералізація талих і дощових вод у балках і ставках Степового Криму становить 160-700 мг/дм³.

У меженний період (літньо-осінній) мінералізація руслових вод гірської частини річок становить 450-550 мг/дм³ на західних схилах, 450-650 мг/дм³ – на північних, 450-850 мг/дм³ – на південних і 550-750 мг/дм³ – на північно-східних схилах гір. Вода гідрокарбонатного класу групи кальцію.

У літньо-осінній період нижче схилів Кримських гір мінералізація руслових вод значно збільшується і досягає 750-1000 мг/дм³ (нижче західних схилів), 1000-1750 мг/дм³ – (нижче північних) і 1000-4000 мг/дм³ – (нижче східних схилів гір). Твердість води може сягати 25 ммоль/дм³. Вода належить до гідрокарбонатно-сульфатного і сульфатно-гідрокарбонатного класу, групи кальцію – магнію, до хлоридно-сульфатного чи хлоридного класу групи натрію.

У меженний період мінералізація талих і дощових вод у балках і ставках Степового Криму досягає 7500-28000 мг/дм³ і вода стає хлоридно-сульфатною чи хлоридною.

При вивченні хімічного складу річкових вод Криму треба враховувати, що на більшості річок і тимчасових водотоків збудовано водосховища чи ставки, які регулюють стік. Якщо водотоки перекриті греблями, то у водосховищах (Чорноріченське, Сімферопольське, Старо-Кримське та ін.) акумулюються головним чином маломінералізовані паводкові води і лише попуски води з них утворюють нижче гребель змішані води паводкового і меженного стоку.

2. Середні багаторічні концентрації біогенних речовин — загального заліза (Fe), мінерального фосфору (P), кремнію (Si), сполук азоту (NO, NO, NH), мг/дм³ та значення біхроматної окиснюваності (БО, мг О/дм³) у річкових водах за моніторинговими створами річок Криму Річка — пункт, сезон Fe P Si NO NO NH БОВеснаАльма – північніше Партизанського вдсх 0,02 -* - 0,490 0,006 0,094 7,8Кача – с. Баштанівка 0,01 - - 1,000 0,016 0,540 15,2Дерекойка – м. Ялта 0,01 0,012 2 0,373 0,005 0,172 11,7Чорна – с. Чорноріченське 0,01 0,004 1,8 0,966 0,005 0,374 10,3Судак– м. Судак 0,01 - - 3,084 0,037 0,117 10,3Сухий Індол – с. Тополівка 0,01 - - 0,116 0,005 0,01 8,9Салгир – с. Піонерське 0,01 - - 1,700 0,019 0,086 10,4Салгир – Дворіччя 0,01 0,004 1,4 2,880 0,044 0,187 10,6Бурульча – с. Міжгір’я 0,01 0,004 2,5 0,828 0,002 0,023 4,6Літньо-осіння меженьАльма – північніше Партизанського вдсх 0,002 - - 0,390 0,002 0,007 6,5Кача – с. Баштанівка 0,002 - - 1,430 0,003 0,008 9,3Дерекойка – м. Ялта 0,01 0,034 2,8 0,790 0,027 0,330 13,5Чорна – с. Чорноріченське 0,01 0,003 1,7 0,650 0,005 0,090 9,8Судак– м. Судак 0,14 - - 2,830 0,007 0,050 13,1Сухий Індол – с. Тополівка 0,01 - - 0,580 0,006 0,016 9,4Салгир – с. Піонерське 0,007 - - 2,490 0,008 0,039 16,5Салгир – Дворіччя 0,001 0,008 3,1 5,430 0,038 0,190 19,7Бурульча – с. Міжгір’я 0,01 0,029 2,6 0,440 0,011 0,020 13,6ЗимаАльма – північніше Партизанського вдсх 0,01 - - 0,1750,002 0,01 7Кача – с. Баштанівка 0,01 - - 1,17 0,003 0,187 9,4Дерекойка – м. Ялта 0,01 0,030 2,8 0,598 0,189 0,117 12,9Чорна – с. Чорноріченське 0,01 0,003 2 0,506 0,009 0,023 8,3Судак – м. Судак 0,01 - - 0,501 0,002 0,094 12,6Сухий Індол – с. Тополівка 0,01 - - 0,564 0,001 0,111 6,2Салгир – с. Піонерське 0,01 - - 0,900 0,009 0,280 15,6Салгир – Дворіччя 0,01 0,020 1,9 0,910 0,044 0,047 12,4Бурульча – с. Міжгір’я 0,01 0,025 2,3 0,782 0,002 0,062 5,9

Примітка: * — компонент не визначався.

Таким чином, вміст основних іонів, біогенних та органічних речовин, у воді річок Криму в значній мірі залежить від специфічних природних чинників (див. табл. 1-2). У річках Степового Криму спостерігається незадовільна якість води за рахунок природних чинників — перевищення мінералізації та твердості води для прісних вод та ГДК для джерел питного водопостачання.

Див. також Хімічний склад річкових вод України

Література

Посилання Інформаційний бюлетень Держводагентства України про якісний стан поверхневих вод в Україні