Зава́лів — село в Україні, у Підгаєцькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване у південно-західній частині району на правому березі річки Золота Липа. До 1990 р. належало до Бережанського району.
Географія Розташоване на Опіллі (Подільське горбогір'я) — західній частині Подільської височини. До села приєднано хутір Кам'яна Гора. У зв'язку з переселенням жителів, хутір Замче виключений з облікових даних. У селі є річка Яблунівка, яка впадає у Золоту Липу.
Історія
Археологічні знахідки На території Завалова були знайдені сліди давніх поселень, зокрема, бронзовий меч доби пізньої бронзи.
Походження назви Нова назва села походить від трьох валів, що оточують село ще з часів Княжої доби. Перший вал — це гора Карачин, що перетинає дорогу до Галича. Ця околиця ще й сьогодні називається «Вал». Другий вал — Кам'яна Гора. Саме за ним стояло військо воєводи Романа, і тут був розташований василіянський монастир святого Миколая Третій вал розташований у напрямку села Носова.
Письмові згадки Згадка про існування села є ще в літописних записах Західної Словенії VIII ст.
Перша письмова згадка — у 1310 р., наступна — у 1395 р. (поселення — власність І. Унгаруса).Батик Й., Кіцик Е., Пиндус Б. Завалів… — С. 591.
Ще одна письмова згадка про Завалів — переказ-легенда, згадана отцем Йоаникієм Галятовським, архімандритом Чернігівським, у книзі «Небо новоє»Небо новоє, написаній у 1665 р., у розділі «Чудо 17-те».
Історія села З 1395 р. землі над Золотою Липою посідав Іваниш Унгарус (Іван Угрин), шляхтич гербу і роду Сас, який переселився сюди з Волохії. У 1438 р. внуки Іваниша поділили землі — старший, Іван Завиша, отримав Гнильче і Лису, а молодший, Станислав — Завалів і Посухів біля Бережан. Рід Станислава був пізніше названий Завалівським, про що йдеться й у люстрації короля польського Казимира Ягеллонського.
Шляхтичі Бучацькі, гербу Абданк, якийсь час володіли Заваловом.Powiat Podhajce // Przewodnik po województwie tarnopolskiem: z mapą. — Tarnopol: Wojewódzkie Towarzystwo Krajoznawcze, 1928. — S. 67—72. Opis ogólny Województwa Tarnopolskiego. Powiat Podhajce
Пізніше власниками Завалова були Маковецькі, гербу Пом'ян.
У вересні 1655 р. через Завалів переходили козацькі відділи гетьмана Богдана Хмельницького, хоч головні війська і сам гетьман йшли через Підгайці на Львів. Панські посілості тоді були знищені, хоча невідомо, чи козаки здобували замок.
У вересні 1675 р. татарська армія під проводом візира Ібрагіма Шишмана здобула і знищила замок, а всіх Маковецьких взяла в полон. Після сімох років неволі, Маковецькі були викуплені і повернулися в Завалів. Після смерті Рафаеля Маковецького у 1689 р. Завалів одідичив Ян Станіслав Яблоновський. У 1725 р. або у березні 1729 р. Завалову було надано маґдебурзьке право. У другій половині XIX ст. у Завалові був 191 будинок і 1285 мешканців (698 греко-католиків, 587 римо-католиків, 12 німців, 17 євреїв, інші — вірмени). У місті були цегляний костел, Миколаївська церква та синагога.
На мапі XVIII ст. чітко видно Завалівський замок та монастир в лісі.
Княжна Теофіля (Теофіла Стшежислава — барська конфедератка, дружина коронного крайчого Юзефа Сапеги), дочка князя Юзефа Александра Яблоновського та його першої дружини Кароліни Терези Радзівілл, під кінець XVIII ст. продала свої завалівські посілості Йосипові Груї, котрий вже посідав Горожанку, а Станіслав Груй, його син, продав посілості Мошинським, які були власниками Литвинова. Близько 1847 р. ці землі у Фредерика Мошинського викупив віденський адвокат, українець з боярського роду, д-р Климентій «Климко» Рачинський. Згідно його заповіту, після його смерті спадок перейшов Олександру Рачинському. Саме Климентію Рачинському село завдячує появі отця Дмитрія Гузара.
Дмитро Гузар (1823—1908), котрий більше ніж півстоліття був парохом села Завалів, покоїться разом із дружиною на цвинтарі у завалівській землі, його правнуком є Блаженніший Любомир. До Завалова о. Дмитро Гузар приїхав у 1856 р. Служив тут у парафії до 1908 р. Мав синів Володимира і Євгена, а в с. Завалів ще народилися син Лев (дід Любомира Гузара) та Ольга (у майбутньому письменниця, перекладачка, дружина Володимира Левицького). Блаженніший Любомир побував і помолився за своїх родичів на цвинтарі у Завалові.Бідзіля Т. Нове видання про родину Гузарів презентували в заповіднику
У 1833 р. Завалів постраждав від епідемії холери.
У 1854—1918 рр. у складі Підгаєцького повіту (Австро-Угорщина).
У 1883 р. на Великдень визначний український філософ і письменник Іван Франко гостював у с. Завалів (у місцевого священика о. Дмитра ГузараЧистух В. Завалівські приятелі Каменяра… — С. 6.). У церкві увагу Івана Франка привернули два образи над дияконськими дверима іконостасу, через місяць з'явилася його стаття під назвою «Два образи в церкві Завалівській».журнал «Зоря». — 1883. — № 11 (черв.). Також Франко у церкві співав з людьми «Христос воскрес із мертвих».
У містечку якийсь час діяв водолікувальний заклад, який згорнув діяльність, та був переведений до Моршина. — S. 387—388.
Під впливом революційних подій у Росії восени 1905 р. відбувся страйк сільськогосподарських робітників, жорстоко придушений поліцією.Завалів, Бережанський район, Тернопільська область
Наприкінці червня 1915 р. Січові Стрільці дійшли до Золотої Липи і стали під Заваловом. Обабіч Завалова зайняла фронт 55-а дивізія австрійської Південної армії. До цієї дивізії входили два курені Українських Січових Стрільців. Два куріні стояли в лісах, поблизу Маркови і у Карачинському лісі неподалік від Завалова, майже два місяці. 9 серпня другий курінь перебазувався ближче до Завалова, а перший — на його місце до Карачинського лісу — у запас 130-ї бригади. Звідси він 17 серпня повернувся до становища поблизу Маркової. Це описав д-р Осип Назарук у книжечці «УСС над Золотою Липою».Назарук О. Над Золотою Липою. В таборах Українських Січових Стрільців 27 серпня 1915 р. в бою під Заваловом загинув геройською смертю чотар Іван Балюк, молодий письменник, один з ідейних провідників стрілецтва. Після переможного бою під Заваловом, 28 серпня, стрільці рушили на схід.
Радянський період У серпні-вересні 1920 р. в селі встановлена Радянська влада. У 1941 р. організоване колективне господарство, яке відновило роботу у 1948 р. В Завалові розміщувалася центральна садиба колгоспу «Іскра». За ним закріплено 1,6 тис. га земельних угідь, у тому числі 1,4 тис. га орної землі.
З 1947 р. в селі існувала комсомольська організація, що налічувала 180 членів ВЛКСМ, а створена у 1948 р., партійна організація налічувала 22 члени.
Станом на 1928 рік у Завалові діяв «Народний Дім» товариства «Просвіта».
У різні роки до Радянського періоду на території Завалова діяли: читальня товариства імені Качковського москвофільського спрямування. Через непопулярність русофільських ідей в Галичині та погіршення фінансового становища, близько 1890 р. приміщення читальні перейшло до «Просвіти»; гурток товариства Рідна школа; самоосвітній гурток; театральний гурток і хор; господарсько-кредитове товариство «Поміч» (зареєстроване у 1908 р. на правах Народної торгівлі); кооператива «Злука» з обмеженою порукою, заснована у 1911 р. на статуті Краєвого товариства «Народна торгівля» під контролем Ревізійного союзу українських кооператив; гурток українського господарського товариства «Сільський господар» заснований ще перед першою світовою війною і підпорядковувався Краєвому товариству «Сільський господар»); пожежне товариство «Січ» засноване після першої світової війни і проіснувало до 1930-х років; товариство Сокіл; пасічництво; ринок, ресторан і харчова крамниця, крамниця з одягом, крамниця з залізними виробами, м'ясарня; два млина: один — гречано-крупний — для селян, інший — купецький, великий млин «Американ», що згорів у 1915 р.
Незалежна Україна З 26 жовтня 2018 р. розпочала чергування місцева пожежна бригада. Вогнеборці дбають про безпеку мешканців ще 12 населених пунктів. На озброєнні у працівників МПК була автоцистерна.
12 червня 2020 р., відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підгаєцької міської громади.
19 липня 2020 р., в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підгаєцького району, село увійшло до складу Тернопільського району.
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська47199.79%російська10.21%Усього472100%
Символіка
Герб
Герб Завалову надала Теофілія Яблоновська (Сєнявська). Затверджений у 1729 р.
На червоному полі — срібний хрест, у нижній частині якого святий Ян Непомуцький із пальмовою гілкою в руці. Над ним — два щитки навскіс: правий розтятий, у його правому червоному полі — срібна коса й трираменний хрест, у лівому лазуровому — половина золотої підкови; лівий — із золотим півмісяцем і зіркою на лазуровому полі.
Покровителем міста є святий Ян Непомуцький, канонізація якого відбулася 1729 р. Має право на життя й інше тлумачення: образ Святого Яна на давньому гербі був вміщений Теофілією Яблоновською на честь її сина Яна.
Пам'ятки
Природи У селі зростає Завалівський платан — екзотичне дерево, ботанічна пам'ятка природи місцевого значення. Росте в межах садиби селянської спілки «Завалівська». Оголошене об'єктом природно-заповідного фонду рішенням виконкому Тернопільської обласної ради від 30 серпня 1990 року № 189. Перебуває у віданні місцевої селянської спілки. Площа 0,02 га. Під охороною — платан кленолистий віком 100 років, діаметр 99 см, гібрид платана східного і західного. Цінний у садово-парковому будівництві. Батьківщина — Балканський півострів, країни Близького та Середнього Сходу.Чайковський М. Пам'ятки природи Тернопільщини. — Львів, 1977.
Біля села знаходиться ботанічний заказник місцевого значення Урочище «Вивірки».
Архітектури церква святого Архистратига Михаїла (XIX століття, ПЦУ). церква Зіслання Святого Духа (1996, УГКЦ) каплиця Рачинських на цвинтарі.
Також у селі зберігся водяний млин, який є пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 1267).
У селі до другої світової війни був Завалівський замок, який не зберігся. Власниками замку були шляхтичі Маковецькі (зокрема, теребовлянські старости Рафал Казімєж Маковєцкі, його син Лука Францішек). З 1689 р. — гетьман великий коронний Станіслав Ян Яблоновський; його онук Юзеф Александер надав кошти для фундації шпиталю в містечку,Dobrzyniecka J. Jabłonowski Józef Aleksander (1711—1777) h. Prus III // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — T. Х/2, zeszyt 45. — S. 227. Пізніше — шляхтичі Рачинські (в середині XIX ст. маєток придбав Климентій Рачинський).
Пам'ятники «Турецький стовп» на честь перемоги над татарами. Символічна могила-курган Борцям за волю України (1992). Пам'ятний хрест на честь скасування панщини. Пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1981). Обеліск на місці загибелі (1943) радянських партизанів загону Сидора Ковпака (1967). Братська могила воїнів Радянської армії. Меморіальна таблиця на честь 150-ліття від дня народження Івана Франка. Барельєф виконаний Богданом Карим.Щербак Л. Карий Богдан Васильович// Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4: А—Я (додатковий). — С. 269. Скульптурні композиції Хресної дороги (скульптор — Дячун Богдан Орестович, 2006).
Соціальна сфера
Діють Завалівська загальноосвітня школа I-III ступенів, Завалівське лісництво, бібліотека, амбулаторія, відділення зв'язку, пожежна бригада та 3 торговельні заклади.
Відомі люди
Народилися Роман Гузар — сотник УГА, кооператор. Рафал Маковецький — польський шляхтич, урядник Речі Посполитої, Теребовлянський староста.