Chromonotus — рід жуків родини Довгоносики (Curculionidae).
Зовнішній вигляд Жуки дрібних та середніх розмірів: 5-13 мм завдовжки. Основні ознаки Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 182–189: головотрубка із серединним кілем, звичайно вкороченим спереду й ззаду; посередині лоба є крапка передньоспинка із паралельними боками, із перетяжкою біля переднього краю, вкрита рідкими крупними та густими дрібними крапками надкрила біля основи ширші за передньоспинку, із окремо загостреними вершинами і плечовими бугорками, опуклою основою 3-го проміжку и бугорцем на 5-му проміжку у вершинній третині надкрил 1-й членик джгутика вусиків коротший за 2-й; ноги вкриті волосками, що стирчать, лапки знизу із шипами, 1-й і 2-й членики лапок видовжені; кігтики не зрослися біля основи Тіло зверху і знизу вкрите густими лусочками і щетинками, що стирчать, малюнок верху утворений світлими й темними полосами й плямами і дуже мінливий Докладний опис зовнішньої морфології роду дивисьАрзанов Ю. Г.. К познанию долгоносиков рода Chromonotus Motschulsky (sensu lato) (Coleoptera: Curculionidae: Lixinae) // Труды Русского энтомологического общества. СПб, 2006.Т. 77, с. 8-17. http://www.zin.ru/societies/res/rus/periodicals/horae/77/Arzanov.pdf , а фотографії жуків цього роду — на.
Спосіб життя Принаймні в деяких видів життєвий цикл пов'язаний із рослинами з родини лободових. Дорослі жуки живляться листям кураю, саксаулу та буряків.
Географічне поширенняMeregalli M. & Fremuth J.: Cleonini, p. 439–440. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp.
Ареал роду тяжіє до сходу Палеарктики. Він охоплює південь європейської частини Росії та Західного Сибіру, Закавказзя, Іран, Середню Азію, Монголію та Китай. Щодо одного виду — Chromonotus vittatus — вказувалось його мешкання на ХарківщиніМедведев С. И., Солодовникова B. C. Некоторые особенности энтомофауны в совхозе «Красная волна» Великобурлукского района Харьковской области // Вісник Харківського ун-ту, біологія, 1974, т. 105, вип. 6, С. 99-102 , але колекційні матеріали щодо цього невідоміВоловник С. В. Видовой состав и распространение клеонин (Coleoptera, Curculionidae, Cleoninae) степной зоны Украины // Вестник зоологии, 1984, № 6. С. 39-43. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/vlvpdf12.htm .
Практичне значення
У деяких працях жуків з роду Chromonotus називають у числі шкідників бурякових плантацій (див., наприкладАлеева М. Н. Долгоносики, вредящие свёкле в Джамбулской области Казахской ССР // Тр. Респ. ст. защиты раст. Казах. фил ВАСХНИЛ. 1953, т. 1, С. 4-43Бруннер Ю. Н. Видовой состав и формирование комплексов насекомых-вредителей сахарной свеклы в Средней Азии и Казахстане. Зоол. ж., 1954, 33, 6, С. 1236–1244 ). Однак даних про реальні економічні збитки при цьому не наводиться.
Класифікація Описано 12 видів цього роду, розподілених на три роди: Chevrolatius Arzanov, 2006 Chromonotus bipunctatus Zoubkoff, 1829 Chromonotus hirsutulus Faust, 1883 Chromonotus margelanicus Faust, 1883 Chromonotus pilosellus Fåhraeus. 1842 Chromonotus Motschulsky, 1860 Chromonotus beicki Günther, 1937 Chromonotus pictus Pallas, 1771 Chromonotus vittatus Zoubkoff, 1829 Chromonotus zaisanensis Legalov, 1999Faustius Arzanov, 2006 Chromonotus albolineatus Menetries, 1849 Chromonotus menetriesi Faust, 1884 Chromonotus richteri Voss, 1959 Chromonotus staudingeri Faust, 1894
Примітки