Микола Іванович Репніков (*9 квітня 1882 р., Санкт-Петербург — 1940 р., Ленінград) — російський і радянський археолог. Співробітник Етнографічного відділу Російського музею та Інституту археології РАН.
Біографія Народився Микола Іванович 9 квітня 1882 року в Санкт-Петербурзі, у селянській родині, закінчив в 1900 році комерційне училище, потім вступив на Історико-філологічний факультет Петербурзького університетуФотовыставка «К 130-летию Н. И. Репникова (1882—1940)» . Ще під час навчання, з 1902 року, співпрацював з Археологічною комісією та Російського археологічного товариства. У 1903 році провів перші дослідження в Старій Ладозі, в 1907 році першим описав Скельскі менгири. Закінчивши в 1909 році університет, в 1910 році вступив на службу в Етнографічний відділ Російського музею, де працював на посаді хранителя археологічної колекції музею в чині колезького реєстратора.
До 1913 року, кожен сезон, Репніков проводив в експедиціях у Новгороді — проводив розкопки на Земляному городищі Старої Ладоги — один із перших дослідів систематичних розкопок давньоруського міста великої площі. Крім того, він наніс на карту дерев'яні хрести околиць Старої Ладоги, скопіював фрески Гостінопольскої церкви XV століття, зібрав унікальний фотоматеріал, присвячений парафіяльним церкві і каплиці Новоладозького і Лодейнопольского повітів.
Після початку Першої світової війни польові роботи були припинені, а в 1914 році Репніков пішов з Російського музею.
Після Жовтневого перевороту 1917 року вчений працював в РАН, наприкінці 1920-х років приступив до досліджень південно-західного Криму. У 1928 році зробив перші археологічні розкопки в Ескі-КерменіЭтапы исследования эски-кермена, присвятивши вивченню печерного міста 1930-і роки. Проводив вивчення інших пам'яток краю. Фактично, Репніков заклав основи майбутньої археології південно-західного Криму. Будучи «польовиком», Репніков не залишив і не видав жодної наукової праці, його спадщина — звіти про археологічні розкопки, що публікувалися в спеціалізованих збірниках. Помер Микола Іванович в 1940 році.
Праці Репников Н. И., Поездка в Старую Ладогу // ЗОРСА. Т. 5. Вып. 2. Репников Н. И., Отчет о раскопках Н. И. Репникова в Беженском, Весьегонском и Демянском уездах в 1902 году // ИАК, выпуск 6, , 1904 Репников Н. И., Некоторые могильники области крымских готов // Изв. императорской археологической комиссии, в. 19, , 1906 Репников Н. И., Старая Ладога // Сб. Новгородского общества любителей древностей. Т. 7. Новгород. Репников Н. И., Разведки и раскопки в Тихвинском и Шлиссельбургском у. // ЗОРСА т. XI. Пгр. Репников Н. И., Жальники Новгородской земли // Известия ГАИМК. Т. IX. Вып. 5. Репников Н. И. Эски-Кермен в свете археологических разведок 1928-29 гг. // ИГАИМК. — 1932. — Т. 12. — С. 107—152. Репников Н. И., Остатки укреплений Эски-Кермена // ИГАИМК. — 1932. — Т. 12. — С. 181—212. Репников Н. И., Подъемная дорога Эски-Кермена//ИГАИМК. — 1935. — Вып. 117. — С. 18-42. Репников Н. И., Материалы к археологической карте юго-западного нагорья Крыма 1939-40 // АЛОИА, ф. 10, оп. 1, д. 10.
Примітки