Артефакт ( від — штучно + — зроблений) в археології — об'єкт, підданий у минулому спрямованому механічному впливу, виявлений в результаті цілеспрямованих археологічних розкопок або якої-небудь одиничної іноді випадкової події. Прикладами артефактів є кам'яні інструменти, ювелірні вироби, зброя, кераміка, споруди та їхні деталі, вугілля стародавнього вогнища, кістки, які мають сліди впливу людини, тощо. Артефакти вивчаються археологами, які здійснюють розкопки археологічних пам'яток, досліджують і публікують знахідки й результати розкопок і відновлюють за цими даними історичне минуле людства. Цінні з погляду науки чи мистецтва артефакти демонструються в музеях і на виставках.
Термінологія Слово артефакт в українськомовній літературі вживають відносно недавно і воно є запозиченням з англійської мови (), яке своєю чергою походить від (штучно) + (зроблене). Термін проник у первісну археологію, а потім в інші галузі археології з біології та медицини. У літературі для назви артефактів вживали такі еквівалентні терміни: Предмети матеріальної культури. Тут слово «культура» вжито у тому ж сенсі, що й у термін археологічна культура. Археологічні пам'ятки. Цей термін має ширше значення, археологічними пам'ятками називають також більші об'єкти, наприклад, стародавнє поселення загалом. Археологічними пам'ятками найчастіше називають особливо цінні артефакти. Археологічні знахідки. Серед них виокремлюють індивідуальні та масові знахідки.
Застосування терміна артефакт в археології загалом не можна визнати прийнятним через його семантику. Апріорі майже всі археологічні знахідки виготовлені людиною. Термін застосовується тільки у випадках вирішення проблеми походження предмета: чи це об'єкт природного походження, чи зроблений людиною. Якщо доведено виготовлення предмета людиною, предмет визнають артефактом.
Див. також
Першоджерело Пам'ятка археології Археологічна культура Недоречний артефакт
Література