Зла́тан Ібрагі́мович (; шведська вимова — , боснійська вимова — ; , Мальме, Швеція) — колишній шведський футболіст боснійського походження. Виступав за національну збірну Швеції.
Найкращий бомбардир в історії збірної Швеції (62 голи), третій гравець світу за кількістю нагород — 31.
Грав на чотирьох чемпіонатах Європи (2004, 2008, 2012 і 2016) і на двох чемпіонатах світу (2002 і 2006).
5 червня 2023 року оголосив про закінчення власної футбольної кар'єри.
Ранні роки Златан Ібрагімович народився в Мальме на півдні Швеції в родині вихідців з Боснії і Герцеговини; його батько Шефік — боснійський мусульманин з Бієліни, мати Юрка — боснійська хорватка. Його батьки зустрілися і одружилися у Швеції; Златан виріс в Русенгорді, передмісті Мальме, відомому своєю численною іммігрантською громадою. Він почав грати в футбол в десятирічному віці в місцевому русенгордському дитячому клубі «Балкан», команду якого складали в переважно діти іммігрантів, в основному югославського і сомалійського походження. 1995 року Ібрагімович почав грати в юнацькій команді клубу «Мальме».
Клубна кар'єра
«Мальме» Професіональна кар'єра Ібрагімовича почалася в сезоні 1999 року у складі основної команди «Мальме», який грав у вищій лізі шведського футболу Аллсвенскан. Це був надзвичайно невдалий для клуба сезон: вдруге у своїй історії і вперше за останні 63 сезони «Мальме» вилетів з вищої ліги. В наступному сезоні «Мальме» повернувся до шведської футбольної еліти, чому сприяли 12 голів, забиті Ібрагімовичем. Успіхи молодого нападника привернули увагу відомого тренера Арсена Венгера, який намагався влаштувати його перехід до лондонського «Арсеналу», але «Мальме» відмовився продати гравця.
2001 року Ібрагімович привернув увагу іншого іменитого тренера Лео Бенгаккера, який в той час був президентом амстердамського «Аякса». Бенхаккер спостерігав за тренувальними іграми «Мальме» в Ла-Манзі в Іспанії, і після чудового голу, забитого Ібрагімовичем у ворота норвезького клубу «Мосс», вирішив придбати талановитого гравця. Бенхаккер повернувся до Амстердаму, і 22 березня 2001 року «Аякс» підписав з «Мальме» угоду про перехід Ібрагімовича до складу голландського клубу за рекордні на той час 7,8 млн євро; це найбільша сума, яку отримував будь-який шведський клуб за свого гравця.
«Аякс» В «Аяксі» тренер Ко Адріансе випускав Ібрагімовича на поле дуже рідко. Однак 29 листопада 2001 року його звільнили, і команду очолив Рональд Куман, який почав регулярно включати Златана до стартового складу, і його кар'єра швидко пішла вгору. У сезоні 2001/02 років «Аякс» став чемпіоном Нідерландів.
В наступному сезоні Ібрагімович гучно заявив про себе на найвищому рівні європейського клубного футболу, в Лізі Чемпіонів. У своєму першому матчі в цьому турнірі проти чемпіона Франції ліонського «Олімпіка» він забив два голи, один з яких став справжнім футбольним шедевром: показавши чудовий дриблінг, він зумів обіграти бразильського захисника Едмілсона і з незручного гострого кута повз воротаря влучити у ворота. Ібрагімович бездоганно провів усі матчі турніру, в якому «Аякс» в той сезон дійшов до чвертьфіналу, де поступився з мінімальним рахунком майбутньому чемпіону Європи італійському «Мілану».
Напруга матчів у Лізі Чемпіонів дала про себе знати в національному чемпіонаті, який «Аякс» в той сезон завершив другим, поступившись ПСВ (Ейндховен). Втім, в наступному сезоні 2002/03 років «Аякс» знову здобув чемпіонський титул. Ібрагімович продовжував чудово грати як в національному чемпіонаті, так і, зокрема, в Лізі Чемпіонів, де він забив видовищний гол у ворота іспанської «Сельти». В груповому матчі проти «Мілана» 16 вересня 2003 року міланського півзахисника Дженнаро Гаттузо видалили з поля за удар Ібрагімовича в обличчя; втім, цього сезону «Аяксу» не вдалося вийти за межі групового турніру.
Наступний сезон почався для Ібрагімовича дуже вдало. 22 серпня 2004 року він забив у ворота «Бреди» неймовірний гол, який глядачі каналу «Євроспорт» визнали найкрасивішим голом року. В стилі Дієго Марадони він обіграв майже всю оборону «Бреди», постійно виконуючи фінти (один з яких обдурив навіть телевізійного оператора), а потім майстерно обійшов воротаря і спокійно пробив у порожні ворота. Але вже 31 серпня 2004 року, в останній день літнього трансферного вікна, Ібрагімович покинув «Аякс» і за 19 млн євро перейшов до туринського «Ювентуса».
«Ювентус» В «Ювентусі» він досить швидко здобув місце в стартовому складі, частково через травму одного з найкращих бомбардирів команди Давіда Трезеге, частково через особливу прихильність тренера клубу Фабіо Капелло до шведського гравця. (Капелло вже намагався придбати Ібрагімовича, коли очолював «Рому»), але в основному завдяки своїй надзвичайній продуктивності. В сезоні 2004/05 Серії A він забив 16 голів; для італійського чемпіонату, в якому через традиційно добре організовану оборону італійських клубів нападнику, особливо іноземному, дуже важко проявити себе під час свого першого сезону в Серії A, такий початок вважається винятково успішним. Уболівальники «Ювентуса» визнали Ібрагімовича найкращим гравцем клубу цього сезону.
Наприкінці сезону в пресі почали циркулювати чутки про те, що «Ювентус» начебто відмовився продати Ібрагімовича мадридському «Реалу» за 70 млн євро; як з'ясовано згодом, це була піар-компанія, влаштована агентом Ібрагімовича для підвищення його ціни на футбольному ринку.
14 листопада 2005 року Ібрагімович здобув шведський «Золотий м'яч» — нагороду, якою відзначається найкращий шведський футболіст року.
Наступний сезон був для Ібрагімовича більш важким і нервовим. Він завжди мав проблеми зі шведськими журналістами, і зі зростанням інтересу преси до нього напруженість стосунків з пресою також зростала. Протягом осені 2005 року роль Ібрагімовича в атаці «Ювентуса» поступово змінювалася; з центра поля він все більше відтягувався на фланг, від безпосередньо атакувальних функцій переходячи на роль плеймейкера й цільового гравця, для якої він виявився добре пристосованим завдяки своїм чудовим фізичним кондиціям. Він став менше забивати сам і більше робити гольових передач.
Хоча він продовжував показувати дуже якісну гру, можливо, найкращу у своїй кар'єрі, преса почала критикувати його за відсутність голів. Коли у весняному колі італійського чемпіонату його фізичний стан дещо погіршився і якість його гри за межами штрафного майданчика також знизилася, у пресі, як італійській, так і шведській, вибухнула справжня буря: вболівальники і журналісти вважали, що замість Ібрагімовича треба більше давати грати кумиру вболівальників Алессандро Дель П'єро. Втім, Ібрагімович відіграв до кінця сезону у стартовому складі, а «Ювентус» в цьому сезоні став чемпіоном Італії. Попри це, він здобув серед журналістів репутацію людини гордовитої та нестриманої, особливо у Швеції, де це враження було підкріплене кількома його сварками зі шведськими журналістами, які набули резонансу у пресі.
Влітку 2006 року «Ювентус» і Ібрагімович втратили чемпіонські титули, здобуті в двох попередніх сезонах, внаслідок скандалу з договірними матчами; «Ювентус» був також переведений до нижчої ліги. Нове керівництво клубу робило спроби умовити Ібрагімовича та інших провідних гравців залишитися у команді, але Златан і його агент твердо вирішили піти, і навіть погрожували судовим процесом, якщо клуб не погодиться скасувати контракт. 10 серпня 2006 року Ібрагімович підписав чотирирічний контракт з міланським «Інтернаціонале» (24,8 млн євро).
«Інтернаціонале» Сезон 2006/07 у складі «Інтера» Ібрагімович вдало почав матчем проти «Фіорентини», в якому забив один гол і зробив результативний пас, але потім трапилася низка не дуже вдалих ігор, як в чемпіонаті Італії, так і в Лізі Чемпіонів. Справи поліпшилися після перемоги з рахунком 4:3 над «Міланом» у міланському дербі; «Інтер» провів дивовижну безпрограшну серію з сімнадцяти матчів і вперше з 1989 року виборов чемпіонський титул в полі (скудетто 2006 року «Інтер» здобув лише завдяки дискваліфікації «Ювентуса»); тренер «Інтера» Роберто Манчіні зробив Ібрагімовича провідним нападником команди. Продуктивність Ібрагімовича в цьому сезоні дала підстави Роберто Манчіні і нападнику «Ліворно» Крістіано Лукареллі порівняти його з легендарним голландським бомбардиром Марко ван Бастеном.
В травні 2007 преса знову, як і в 2005 році, заговорила про можливий перехід Ібрагімовича до мадридського «Реала». Цього разу його трансфер до Іспанії вважався ймовірнішим, позаяк «Реал» тоді очолював Фабіо Капелло, з яким Ібрагімович плідно співпрацював ще в «Ювентусі».
«Барселона» У 2009 році, в обмін на не менш перспективного гравця Самюеля Ето'о, футболіст перейшов до рядів іспанського гранда «Барселони». Дебютував за «блаугранас» 23 серпня 2009 року в матчі за Суперкубок Іспанії проти «Атлетіка» (Більбао). 28 серпня 2009 Златан виграв Суперкубок УЄФА. У першому турі іспанської Прімери сезону 2009/2010 в матчі проти команди «Спортінга» з Хіхон Златан забив свій перший гол за «Барселону». Після чого швед відзначався в трьох матчах поспіль.
20 жовтня Златан забив свій перший гол у Лізі чемпіонів 2009/2010 у матчі групового етапу проти «Рубіна». П'ять днів потому Ібрагімович зробив дубль, відзначившись у матчі проти «Реал Сарагоси» (6:1). Проте 7 листопада Ібрагімович отримав травму стегна і вибув на три тижні. Він повернувся на матч проти «Реал Мадрида», вийшовши на заміну замість Тьєррі Анрі на початку другого тайму, (на 56-й хвилині) і з передачі Дані Алвеса забив переможний м'яч, відзначившись сьомий раз в семи зустрічах. 19 грудня 2009 Златан став переможцем Клубного чемпіонату світу з футболу 2009, обігравши у фінальному матчі «Естудіантес» (2:1).
Перший гол у 2010 році Златан забив 14 лютого о матчі проти «Атлетіко Мадрид». 6 березня Ібрагімович отримав червону картку в матчі проти «Альмерії» (2:2), після чого пропустив одну зустріч. Під час розминки перед матчем іспанської Прімери проти «Атлетіка» (Більбао) Златан пошкодив триголовий м'яз гомілки, внаслідок чого пропустив матч-відповідь чвертьфіналу Ліги чемпіонів 2009/10 проти «Арсеналу» (4:1), і Ель- Класіко проти «Реала» (2:0), а також наступний матч ліги проти «Депортіво». Він повернувся на поле в матчі проти «Еспаньйола», вийшовши на 82-й хвилині.
Ібрагімович закінчив сезон з 16 забитими м'ячами, а «Барселона» виграла Ла Лігу, набравши 99 очок у 38 матчах. Свій останній гол за «Барсу» швед забив у матчі Суперкубка Іспанії, 14 серпня проти «Севільї», а 25 серпня він зіграв останній матч за синьо-гранатових в рамках Кубка Жоана Гампера проти «Мілана». Після чого в ЗМІ стала з'являтися інформація про конфлікт Ібрагімовича з тренером «Барселони» Хосепом Гвардіолою. У сезоні 2010/11 був на правах оренди в «Мілані».
«Мілан»