Корпорація радіо та телебачення Іспанії (), раніше — Публічне радіо та телебачення Іспанії (), — державна корпорація, що здійснювала непряме керування публічними сервісами радіо та телебачення Іспанії. Член Європейської мовної спілки.
Корпорація поділяє свої сервіси телебачення та радіо на два філіали: Національне радіо Іспанії (), що мовить в FM-мережі, та Іспанське телебачення (), що здійснює аудіовізуальне мовлення.
З 2010 року фінансується державним бюджетом на 50%, решта — це податки від телефонних компаній — 0,9%, відкрите приватне телебачення надає ще — 3%, та від платного телебачення — 1,5%.
У червні 2020 року телерадіокомпанія опублікувала інфографіку про поширення COVID-19, де окупований Крим був позначений частиною РФ. Після звернення посольства України до RTVE та МЗС Іспанії, мовник виправив допущену політико-географічну помилку.
Функції згідно із законодавства Іспанський закон про державне радіо та телемовлення від 5 червня 2006 року (стаття 3) зазначає функції корпораціїPeña-Moya, Jesús (2013). «El nuevo modelo de televisión pública en España. Riesgos y oportunidades para el cumplimiento del servicio público» (PDF). Universidad de Málaga, Facultad de Ciencias de la Comunicación, Departamento de Periodismo (Universidad de Málaga, Servicio de Publicaciones y Diculgación Científica).Morales Fernández, Alfonso María (2012). «La transformación de RTVE desde la VIII legislatura» (PDF). Universidad Autónoma de Barcelona.Vidal Carretero, Antoni (20 de diciembre de 2012). «El servicio público audiovisual y la construcción del Estado autonómico: RTVE 1980-2006» (PDF). Universidad Autónoma de Barcelona, Facultad de Ciencias de la Comunicación.: Підвищувати рівень знань, конституційних принципів і громадянських цінностей. Гарантувати об'єктивну, правдиву та численну інформацію. Сприяти демократичному обговоренню та вільному вираженню думок. Забезпечити територіальну єдність, плюралізм, мовне та культурне розмаїття Іспанії. Забезпечити доступ до програм різного жанру, інституційних, соціальних, культурних та спортивних заходів, орієнтованих на всі сегменти аудиторії, звертаючи увагу на ті теми, що представляють суспільний інтерес. Мати на меті задоволення як найбільш широкої аудиторії, забезпечуючи безперервність сигналу, максимальну географічну та соціальну зону покриття, із зобов'язанням надання якості і різноманітності. Бути інноваційним, та виконувати високі етичні вимоги.
Канали Корпорація радіо та телебачення Іспанії складається з декількох каналів із різною тематикою, жанрами. На 2020 рік існує сім каналів телебачення та шість каналів радіомовлення.
Телебачення На території Іспанії діють два основних та п'ять тематичних каналів, що належать до групи Радіо та Телебачення Іспанії. Два канали є каналами високої чіткості. Всі канали можливо побачити по TDT, супутниковому чи кабельному телебаченню.
Логотип ПрограмиLa 1: La Uno, TVE1, La Primera. Це основний канал групи. З 1961 року транслює в ефірі фінал Євробачення (за винятком 1984–1992). Це перший створений канал в Іспанії. Створений у 1956 році.La 2: La Dos, TVE2, Segunda Cadena, UHF. На цьому каналі приділяють увагу культурі і громадськості. Також демонструє фільми власного виробництва. Це був перший іспанський канал, що використовував технологію УВЧ. Clan: цей канал виділяється дитячою та підлітковою тематикою.Teledeporte: канал на спортивну тематику. 24h: відомий як канал 24 години. Канал на тематику новин, створений у 1997.La 1 UHD: перший канал у UHDTV.TVE Internacional: міжнародна трансляція.Star TVE HD: Міжнародний розважальний супутниковий телеканал, що транслюється на країни Латинської Америки. Запущений у 2016 році.
Радіо На зараз існує 5 каналів радіо, один з яких транслюється ексклюзивно для Каталонії. Логотип ПрограмиRadio Nacional: (Radio 1) одна з основних радіостанцій. Базується на інформативних випусках. Створена у 1937.Radio Clásica: (Radio 2) в основному транслює класичну музику. Створена у 1965.Radio 3: транслює культурні, соціальні, музикальні та альтернативні програми. Створена у 1979.Ràdio 4: створена у Каталонії у 1976, та згодом поширилася на інші регіони Іспанії.. Створена у 1988.Radio 5: перший ефір відбувся у 1989. Радіостанція працює у форматі новин цілодобово.Radio Exterior de España: радіостанція для іспанців, що живуть за кордоном та для зацікавлених в Іспанії людей. Крім іспанської мови також є програми на англійській, французькій, арабській, російській, португальській та на сефардській мовах.
Інтернет Інтернет сайт публікує останні новини, блоги, відео. Деякі матеріали можна прокоментувати. На сайті є програма передач на наступний день. Транслює прямий ефір із затримкою у десять секунд будь-якого каналу зі всієї групи Радіо та Телебачення Іспанії. Деякі художні фільми не транслюються в мережі інтернет.
На сайті можливо передивитись улюблені програми та телесеріали. Інтернет підрозділ підкоряється групі RTVE Interactive Media.
Експорт За кордоном транслюються два канали:
TVE Internacional — канал вибірково транслює програми групи Телебачення Іспанії. Транслюється на Європу, Північну Америку, Латинську Америку, Філіппіни, Західну Сахару та Екваторіальну Гвінею.
Radio Exterior de España — радіостанція для іспанців, що живуть за кордоном та для зацікавлених в Іспанії людей. Крім іспанської мови також є програми англійською, французькою, арабською, російською, португальською та на сефардською мовами.
Історія Радіо та Телебачення Іспанії були засновані у 1956, як публічні сервіси, які мають правильно та вчасно освітлювати інформацію, враховуючи громадську думку, співпрацювати з системою освіти, поширювати іспанську культуру, культуру національних меншин та регіональну культуру, забезпечувати свободу капіталу і громадську рівність, особливу увагу приділяти дискримінації жінок.
У 1980 було перейменовано у Організацію Радіо та Телебачення Іспанії, був оновлений Статут Радіо та Телебачення Іспанії. У такому вигляді Організація Радіо та Телебачення Іспанії із власним оркестром та хором проіснувала до 2007 року, коли була реформована, а також тоді була вдосконалена назва, відтоді це Корпорація Радіо та Телебачення Іспанії.
Правління Соціально Робочої Партії Іспанії «PSOE» (1982–1996) Після перемоги Соціалістичної Робочої Партії Іспанії на загальних виборах 1982 року, директором корпорації був призначений Хосе Марія Калвіньйо. Він перебував на цій посаді до 1986 року. Його правління не було позбавлене критики, полеміки та звинувачень у маніпулюванні мережею.
Він спробував повністю оновити імідж і дух телебачення в Іспанії. Були запущені нові телевізійні програми, такі як: «Кришталевий шар», «Якби я був президентом», «Золотий Вік», із метою реалізувати якісну модель громадського телебачення. Однак привілейовані часи займали північно-американські серіали такі як «Династія» та «Фелкон Крест».
На посаду голови інформаційної політики був призначений Хосе Луїс Бальбін. Він був звільнений, а програма Ключ була знята із непорозуміння з головою корпорації, змінили його на Енріке Васкеса, а ще потім, на Енріка Сопена.
Під час правління Кальвіньйо, були змінені такі класики телебачення як Палома Гомес Борреро. В цей же час запроваджує нову генерацію журналістів, серед них Пако Лобатон, Конча Гарсия Кампой, Анхелес Касо, що успішно оновили випуски теленовин.
Небувалого поширення набув скандал, що відбувся під час проведення трансляції чемпіонату світу з футболу 19 липня 1986 року. Після голу забитого у ворота Данії, іспанцем Еміліо Бутрогеньо декілька разів були показані символи керівної політичної партії. Управління інформаційної політики не витримувало звинувачень у свою адресу, перебуваючи у епіцентрі суперечок та полеміки. Луїс Маріньяс заявив, що наказ демонструвати символіку був ще задовго до початку трансляції.
Після виборів у 1986, Кальвіньйо був змінений на своєму посту на Пилар Миро. У 1988 Пілар Міро нагороджує програму «Дослідження Буннель», а досить популярну програму «Кристальний Шар» знімає з ефіру. Хуліо Де Беніто призначається на посаду голови інформаційної політики.
У січні 1989 він звільняється за своїм бажанням у прямому ефірі і передає тимчасове правління Луїсу Солано. Це відбулося у випуску новин з Дієго Карседо.
Після короткого правління Луіса Солано, Хорді Гарсія Канду стає новим директором у 1990 році, який довірив місце голови інформаційної політики журналісту Марії Антонії Іглесіас.
В ці роки в Іспанії поширюється і стає популярним приватне телебачення. Державному радіо та телебаченню доводиться конкурувати вперше. Вперше випуски новин та інші програми можуть проявити свою компетентність перед іншими каналами.
Епоху правління Соціальної Робочої Партії Іспанії можливо відзначити скаргами проти маніпулювання на телебаченні. Наприклад у випуску новин від 28 жовтня 1992 року символіка партії була за розташуванням опозиційної партії, що можливо було розцінити як іронію, тоді також вихваляли епоху правління президента Іспанії Феліпе Гонсалеса.
Правління Популярної Партії Іспанії «РР» (1996–2004) Після перемоги Популярної Партії у 1996, генеральним директором стає Моніка Рідруехо. В перші роки правління РР, одна персона, Ернесто Саенз де Бурага був відповідальний за вечірній випуск новин та за правління інформаційним відділом. Правління Рідруехо можливо відзначити, як незалежне та професійне керування корпорацією у скрутні фінансові часи, при недостатньої адекватності ринку, але великою кількістю глядачів. Вона розробила план реструктуризації, а також ретельного управління вмістом в програмуванні телебачення, радіо та інших засобів масової інформації для затвердження урядом і парламентом. У грудні 1996, уряду Іспанії був представлений план реструктуризації і був приведений перелік лінійки цифрових каналів для національного та міжнародного мовлення. Та через рік вона подає у відставку через неузгодження урядом її плану.
Головою правління обраний Фернандо Лопес-Амор. 29 квітня 1998, після переходу в телевізійну компанію "Антена3", Бураги та Пратса, Хавьер Гонсалес Феррарі виконує обов'язки директора інформаційної політики. Лопес-Амор не більше року пробув на посаді у Корпорації Радіо та Телебачення Іспанії, його змінив Піо Кабанійас Алонсо у 1998.
Після генеральних виборів у 2000, перемоги Популярної Партії, Хосе Марія Азнар стає спікером парламенту, а Хавьер Гонсалес Феррарі головним директором корпорації, а також директором інформаційних сервісів. Скориставшись цим, Альфредо Урдаччі займає посаду керівника новин першого каналу, не залишивши при цьому місце телеведучого вечірніх новин.
Протягом свого перебування на посаді, до 2002, корпорація стає залежною від Державної Організації Індустрії, що раніше була відома як Національний Індустріальний Інститут, яка стає відповідальною за технічно-економічний план і зокрема, за сегрегацію Радіо та Телебачення Іспанії на два окремих підрозділи: на комерційний та публічний. Гонсалес Феррарі заперечував проти останньої пропозиції і в решті, у жовтні 2001 вона була відхилена.
Невдовзі, після зміни на посаді голови Державної Організації Індустрії Педро Феррера на Ігнасіо Руіс-Харабо, був затверджений новий план по ліквідації заборгованості. Обмеження ресурсів призвело до відмови від трансляцій чемпіонату з футболу у Японії та Південній Кореї 2002.
З іншого боку його нейтральність та неупередженість викликали багато питань у опозиції. Соціально Робоча Партія Іспанії просила піти у відставку правління корпорації через не коректне висвітлення демонстрації, що відбулася проти нових законів про вищу освіту, та за скасування інтерв'ю із Хавьєром Солано у березні 2002.
У цю епоху відбувається перший судовий позов проти Корпорації Радіо та Телебачення Іспанії із звинуваченням від опозиційної політичної сили у маніпуляції. Так 15 жовтня 2003 у прямому ефірі, випуску вечірніх новин, Альфредо Урдачі неправильно вимовляє назву опозиції. Через місяць після страйку, він полишив робоче місце ведучого за власним бажанням.