Leucomigus — рід жуків родини Довгоносики (Curculionidae).
Зовнішній вигляд Жуки цього роду мають середні розміри: 12.5-16 мм у довжину. Основні ознакиТер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. —Л.: Наука, 1967, с. 20, 180-181: головотрубка коротша за передньоспинку, сідалоподібно вдавлена перед очима, зверху посередині із кілем, до якого з боків примикають бічні кілі; вони утворюють із серединним кілем трикутник, який гострим кутом торкається краю лоба і розширений до вершини головотрубки 2-й членик джгутика вусиків довший за 1-й передньоспинка та надкрила вкриті чорними блискучими зернятками членики задніх лапок не видовжені, 2-й членик задніх лапок не довший за 1-й; лапки знизу вкриті губчастими підошвами, кігтики зрослися біля основи. верх тіла вкритий мармуроподібний, з сірувато-білими плямами, інколи з жовтуватим нальотом, низ тіла вкритий білими лусочками, черевце знизу без темних поперечних смуг. Фотографії жуків цього роду див. на .
Спосіб життя Вивчений слабо, але ймовірно, він типовий для Cleonini. Зустрічаються у посушливих, часом узбережних біотопах. Життєвий цикл пов'язаний із різними видами полину. Імаго тримаються під кущиками цих рослин, живляться їх листям та молодими стебельцями, личинки живуть у корені, утворюючи на ньому гал Воловник С.В. 2010. Долгоносики Lixinae (Coleoptera, Curculionidae) как галлообразователи. Зоол. журнал, 2010, т. 89, вып. 7, с. 828-833. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/volovnik_2010_lixinae_zoolj.pdf .
Географічне поширення Ареали видів цього роду зосереджені у Палеарктиці (див. нижче)Meregalli M. & Fremuth J. : Cleonini, p. 445. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp.. Один з видів мешкає в Україні Воловник С.В. . О распространении и экологии некоторых видов долгоносиков-клеонин (Coleoptera, Curculionidae). 1. Триба Cleonini // Энтомол. обозр. 1989, т. 68, вып. 1, с. 86-92. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/volovnik_cleonini_1989.pdf .
Класифікація Описано щонайменше три види цього роду, один з яких має два підвиди: Leucomigus albotessellatus (Fairmaire, 1868) — Північна Африка Leucomigus antennalis Faust — Південна Індія Indian Museum Notes, 1903, vol. 4, p. 260. http://archive.org/stream/indianmuseumnote04indi/indianmuseumnote04indi_djvu.txt Leucomigus candidatus candidatus (Pallas, 1771) — Закавказзя, Південь європейської частини Росії, Єгипет, Близький Схід, Туреччина, Іран, Афганістан, Середня Азія, Казахстан, Західний Сибір, Північно-Західний Китай. Leucomigus candidatus tesselatus (Fairmaire, 1849) — Франція, Італія (Сардинія), Іспанія
Практичне значення Види цього роду можна вважати потенційними гербіфагами для пригнічення полинних бур’янів. Вид Левкомігус білосніжний (Leucomigus candidatus) занесений до Червоної книги України та Червоної книги Ростовської області Росії . Повідомлялося, що Leucomigus antennalis пошкоджував бавовник.
Примітки