ЛейхтенбергіяС. М. Приходько. Кактуси. − Видавництво «Наукова думка», 1974 (Leuchtenbergia Hook. 1848) — монотипний рід сукулентних рослин з родини кактусових. Містить єдиний вид Leuchtenbergia principis Hook. 1848 ().

Історія

Рід був вперше описаний англійським ботаніком, директором Королівських ботанічних садів у Кью Вільямом Гукером. Родова назава дана на честь Максиміліана Євгена Лейхтенбрзького (1817—1852) — молодшого брата Ежена Богарне, герцога Лейхтенбрзького. У 1837 році Максиміліан приїхав до Росії і у 1839 обвінчався з донькою імператора Миколи I Марією. Серед іншого, Максиміліан Лейхтенбрзький патронував експедицію до Південної Америки (1841—1843), яку очолив барон Вільгельм Карвінський. На честь покровителя одну із знайдених рослин назвали «лейхтенбергією».

В деяких європейських колекціях лейхтенбергії з'явились одразу після завершення експедиції Карвінського. Потім протягом півстоліття ця рослина лишалась справжнім раритетом, і лише на початку XX століття лейхтенбергії знову з'явились в Європі.

Цей кактус відрізняється своєрідною будовою стебла, що зовнішньо нагадує агаву, звідси його місцева назва — «агава-кактус». Це споріднює його з Ariocarpus agavoides і Astrophytum caput-medusae, який деякі таксономісти розглядають як природний гібрид астрофітума з лейхтенбергією.

Ареал і екологія

Лейхтенбергія є ендемічною рослиною Мексики. Ареал розповсюдження охоплює штати Коауїла, Дуранго, Нуево-Леон, Сан-Луїс-Потосі, Тамауліпас і Сакатекас. Мешкає в напівпустелях на вапнякових ґрунтах на висоті від 1 500 до 2 000 м над рівнем моря. Часто росте поруч з рослинами родів Agave, Yucca або Hechtia.

Загальна біоморфологічна характеристика

Рослина одиночна, іноді кущиться, 20-35 см заввишки, іноді до 70 см. Стебло від кулястого до коротко циліндричного, чітко горбкувате, з віком дерев'яніє. Корінь великий і м'ясистий. Ребра відсутні. Замість ребер, з м'ясистого стебла ростуть вертикально-вихідні туберкули. Туберкули, блакитнуваті, довгі, листоподібні, трикутні в поперечному перерізі, 10-12 см завдовжки, з граничними ареолами. Колючки сплощені, гнучкі, паперові, часто викривлені, жовтуваті, до 15 см завдовжки. Радіальних колючок близько 5 см завдовжки — на кінцях кожної туберкули розташовано до 14. Центральних колючок — 1-2, близько 10 см завдовжки. Квіти — жовті, денні, воронкоподібні, ароматні, до 8 см завдовжки, 5-6 см в діаметрі — з'являються на краях молодих ареол у розпалі літа, цвітіння часто триває протягом декількох днів (за деякими джерелами 6 днів). Плоди, від яйцеподібних до довгастих, при дозріванні сухі, до 3 см завдовжки; оцвітина постійна. Насіння широкоовальні, 2,4 мм завдовжки, 2 мм завширшки, від чорних до коричневих.

Leuchtenbergia, ймовірно, найближче пов'язана з родом Ferocactus, і були створені гібриди між цими двома родами, які отримали назву х Ferobergia.

Охорона у природі

Leuchtenbergia principis занесена до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи, статус — «Найменший ризик». Хоча існують загрози для деяких субпопуляцій, вони не викликають достатнього зниження чисельності рослин в популяції в цілому, що налічує близько 500 тис. особин. Деяку загрозу для роду становлять незаконний збір і велика рогата худоба та кози, що пасуться в його середовищі існування.

Leuchtenbergia principis занесена в Мексиці до Національного переліку видів під загрозою зникнення.

Культивування

У колекціях рослини утримують в притінених умовах при нормальному поливі в період вегетації. Надлишок сонячного освітлення призводить до почервоніння кінчиків сосків і уповільнення росту стебла. Субстрат для вирощування може наполовину складатися з суміші рівних частин дернової і листової землі, до 30 % гравійних складових, решта — наповнювачі з домішкою торфу. pH — близько 5,8. Зимівля суха при температурі 6-10 °C. Ця рослина дуже чутлива до застійної вогкості, у зв'язку з чим кореневу шийку присипають дрібними камінчиками, крупним піском або щебенем.

Розмножують лейхтенбергії посівом. Їх великі плоди можуть містити по декілька сотень насінин, які дружно проростають і сіянці вже в ранньому віці дуже схожі на своїх батьків. У щепленнях рослини не мають потреби. Leuchtenbergia може почати цвісти через чотири роки після посадки, і в міру росту рослини квітки стають все більшими.

Всихання у дорослих екземплярів сосків в нижній частині стебла і його одерев'яніння — природне явище і не слід з ним боротися. При загниванні коренів решту стебла можна заново вкоренити. Навіть окремо зрізаний сосок можна укоренити з подальшим отриманням в зоні його ареоли нової рослини.

Стійка коренева система лейхтенбергій дозволяє використовувати їхні молоді екземпляри як постійні підщепи для сіянців аріокарпусів.

Див. також

Систематика кактусових

Примітки

Література

Curt Backeberg Die Cactaceae: Handbuch der Kakteenkunde. 2. Auflage. Band V, Gustav Fischer Verlag, Stuttgart New York 1984, ISBN 3-437-30383-X Backeberg, Curt. Das Kakteenlexikon. — Jena: Fischer, VEB, 1979, 5. Aufl. David Hunt, Nigel Taylor «The New Cactus Lexicon» DH Books, 2006 ISBN 0953813444, 9780953813445 , Bill Weightman: Ariocarpus et cetera — The special, smaller genera of Mexican cacti. The British Cactus & Succulent Society, 2006, ISBN 0-902099-78-7. CONABIO. 2009. Catálogo taxonómico de especies de México. 1. In Capital Nat. México. CONABIO, Mexico City.

Турдиев С. и др. Кактусы. (Издание 2-е). Алма-Ата, «Кайнар», 1974 г.

Джерела

Лейхтенбергія на сайті Українського сайту про кактуси і кактусистів Буренков А. А. Кактусы в гостях и дома, — Феникс, 2007 г., — 472 с. — ISBN 978-966-651-431-1 Борисенко Т. И. Кактусы. Справочник, — Киев: Наукова думка, 1986 г., — 286 с., ил. Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург: ООО «СЗКЭО» Кристалл", 2004 — 208 с., ил. — ISBN 5-306-00348-6, стор. 173 Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. ISBN 0 881924989

Посилання

http://www.desert-tropicals.com/Plants/Cactaceae/Leuchtenbergia.html Leuchtenbergia на сайті «CACTUSPEDIA» Leuchtenbergia на сайті «The Plant List» Leuchtenbergia на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США Leuchtenbergia в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду Leuchtenbergia на сайті «Plantsystematics» http://cactiguide.com/cactus/?genus=Leuchtenbergia http://www.cactuspro.com/encyclo/Leuchtenbergia Лейхтенбергія на сайті Московського клубу любителів кактусів Український сайт про кактуси та кактусистів