Парадокс продуктивності () — продуктивність працівника зменшується попри поліпшення в технологіях.
Цей парадокс набув популярності завдяки широко цитованій статті , який помітив очевидну суперечність між приголомшливим збільшенням комп'ютерних потужностей і відносно повільним зростанням продуктивності на рівні економіки загалом, окремих підприємств та численних застосувань. Часом його називають Комп'ютерним парадоксом Солоу, маючи на увазі слова Роберта Солоу, які він сказав 1987 року: «Ви можете побачити еру комп'ютерів усюди, крім статистики з продуктивності»Robert Solow, «We'd better watch out», New York Times Book Review, July 12, 1987, page 36. See here.. Парадокс отримав формулювання, як «невідповідність між кількістю інвестицій в інформаційні технології та віддачею на національному рівні».
Раніше поширеною була думка, що автоматизація діловодства збільшує продуктивність праці (або загальна факторна продуктивність). Однак, судячи з усього не підтвердив цю думку. Від початку 1970-х до початку 1990-х зростання значно уповільнилось, тоді як автоматизація стала повсюдною. (Other variables in countries' economies were changing simultaneously; separates out the improvement in production output using the same capital and labour resources as input by calculating growth in total factor productivity, AKA the «».)
Парадокс продуктивності привернув до себе багато уваги, бо, судячи з усього, технологія вже не може збільшувати продуктивність тією мірою, як це було до початку 1970-х. Деякі економісти, як, наприклад, , тепер стверджують, що технологія загалом у своїй здатності збільшувати економічний ріст підкоряється закону спадної віддачі.
Примітки