Temnorhínus — рід жуків родини Довгоносики (Curculionidae).

Зовнішній вигляд Жуки цього роду мають середні та досить великі розміри: 7.5- 18.5 мм у довжину. Основні ознакиТер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 30-37: головотрубка коротка, звужена конічно до вершини, посередині з чітким гострим кілем, що доходить до опуклого трикутного майданчика на вершині; 1-й  членик джгутика вусиків товстий, майже втричі коротший за 2-й; очі загострені донизу, їх передні краї закруглені, а задні — прямі; надкрила при основі не ширші або лише трохи ширші за передньоспинку і закруглені разом; членики лапок, особливо задніх, видовжені, 2-й членик задніх лапок не довший за 3-й; тіло зверху вкрите загостреними лусочками або волосками. Фотографії видів цього роду дивись на.

Спосіб життя Вивчений, фактично, лише для одного виду — Temnorhinus hololeucus і є типовим для представників CleoniniТокгаев Т., Непесова М. Материалы к фауне и экологии долгоносиков (Coleoptera, Curculionidae) юго-восточной Туркмении // Известия АН Туркменской ССР. Серия биол. Наук, 1964, № 1, с. 53-59 Алеева М. Н. Материалы к биологии долгоносиков (Coleoptera, Curculionidae), вредящие сахарной свёкле в Казахстане // Энтомол. обозрение, 1956, т. 35, вып. 3, с. 680—692Gültekin L. New Data on Conorhynchus hololeucus (Coleoptera: Curculionidae) // Florida Entomologist, 2012, v. 95, #2, p.503-505.

Життєвий цикл цього виду у Казахстані й Середній Азії пов'язаний із кураєм, лутигою, саксаулом та іншими лободовими. Дорослі жуки живляться листям і молодими пагонами. Яйця відкладаються на кореневу шийку або основу кореня у заглиблення, що вигризла самиця. Розвиток личинки відбувається всередині рослинних тканин, або ж зовні, на поверхні стебла або кореня. В останньому варіанті личинка будує навколо себе камеру з часток ґрунту, яка закриває личинку, неначе щиток. У камері ж відбувається заляльковування. Імаго нового покоління лишається у камері до весни або виходить назовні, живиться листям і зимує у ґрунті.

Географічне поширення Переважна більшість видів цього роду мешкають у межах Західної Палеарктики: на півдні Європейської частини Росії, в Закавказзі, Західному Сибіру, Середній Азії, Афганістані, Туреччині, Ірані, Казахстані, Монголії та Китаї. Разом з тим ареали деяких охоплюють Іспанію, південні частини Франції, Італії, Північну Африку, Близький Схід, Аравійський півострів та Пакистан, окремі види — складова фаун Східної та Південної Африки, азійських субтропіків та тропіківMeregalli M. & Fremuth J. : Cleonini, p. 454—455. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp. . Один вид (Temnorhinus hololeucus) мешкає в Південній Україні (степи, Гірський Крим)Воловник С. В. Видовой состав и распространение клеонин (Coleoptera, Curculionidae, Cleoninae) степной зоны Украины // Вестник зоологии, 1984, № 6. С. 39-43.http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/vlvpdf12.htm , це західна межа його ареалу в Європі.

Класифікація Описано щонайменше 28 видів роду Temnorhinchus, вони розподілені на три підроди. Перелік їх наведений нижче:

subgenus Fabiocleonus Arzanov, 2006 Temnorhinchus mendicus (Gyilenhal, 1834)

subgenus Massimocleonus Arzanov, 2006 Temnorhinchus arabs (Olivier, 1807) Temnorhinchus betae Perrin, 1970 Temnorhinchus cylindricus (Gebler, 1841) Temnorhinchus discrepans Ter-Minasian, 1988b Temnorhinchus elongatus (Gebler, 1844) Temnorhinchus heros Suvorov, 1910 Temnorhinchus nasutus (Hochhuth, 1847) Temnorhinchus oryx (Reitter, I897) Temnorhinchus perforatus Faust, 1904 Temnorhinchus paludani (Voss, 1955)subgenus Temnorhinus Chevrolat, 1872 Temnorhinchus albofimbriatus Chevrolat, 1873 Temnorhinchus brevirostris (Gyilenhal. 1834) Temnorhinchus desbrochersi Petri, 1914 Temnorhinchus hololeucus (Pallas, 1781) Temnorhinchus interposilus Voss, 1959 Temnorhinchus inustulatus Voss, 1960 Temnorhinchus kirguisicus Chevrolat, 1873 Temnorhinchus limbifer Faust, 1904 Temnorhinchus martini Faust, 1904 Temnorhinchus menozzii F. Solari, 1950 Temnorhinchus mixtus (Fabricius, 1792) Temnorhinchus morettiae Voss, 1963 Temnorhinchus seductus Faust, 1904 Temnorhinchus seurati (Peyerimhoff, 1927) Temnorhinchus subcylindricus (Petri, 1908) Temnorhinchus turbinatus (Chevrolat, 1869) Temnorhinchus verecundus (Faust, 1883)

Практичне значення Деякі види цього роду вказувались серед шкідників буряківАлеева М. Н. Долгоносики, вредящие свёкле в Джамбулской области Казахской ССР // Тр. Респ. ст. защиты раст. Казах. фил ВАСХНИЛ. 1953, т. 1, с. 4-43Бруннер Ю. П.  Видовой состав и формирование комплексов насекомых — вредителей сахарной свёклы в Средней Азии и Казахстане// Зоол. Журнал, 1954, т. 33, вып. 6, с. 1238 . Але даних про реальні економічні збитки при цьому не наводилось.

Примітки