До́рі (, dóry), або до́ру  — давньогрецький спис, складова озброєння гоплітів. Первісне й основне значення слова δόρυ — «дерево», потім воно стало означати також і дерев'яний спис (пор. ). Це слово є похідним від праіндоєвропейського кореня *dóru, *deru- («дерево») і споріднене за походженням зі слов'янським «дерево» та .

Згадується ще у Гомера, у двох значеннях: «спис» і «дерево». За часів Гомера та у пізніший, класичний період спис-дорі був символом чоловічої доблесті навіть більшою мірою, ніж меч. Це проявляється у виразі: «Трою здобули списом» та у словах δορυκλητος («списом-переможені») і δορυάλοτος («списом-взяті»).

Опис Ратище дорі робилося з кизилу або ясену, слово «кизил» (κράνεια) через це взагалі стало синонімом для означення давньогрецьких списів. Діаметр ратища був 2,5-3 см, довжина коливалася від 2,1 до 3 м, а важило воно 1-2 кг. У місці, де його тримали рукою, воно могло бути обмотано шкірою. Листоподібний наконечник був залізним або бронзовим, спорядженим довгою циліндричною втулкою. На другому кінці ратища він урівнуважувався бронзовим втоком. Вток, який звався , мав кілька функцій. Він слугував не тільки для втикання списа у землю на привалах, але й був запасним наконечником у разі втрати основного, а також міг уживатися для добивання поранених ворогів воїнами задніх лав фаланги.

Застосування Дорі тримали одною рукою, бо у лівій руці гопліт тримав круглий щит-аспіс (гоплон). Головною перевагою дорі була його значна довжина, яка перевершувала довжину списів звичайних противників греків — персів часів Дарія та Ксеркса.

Дорі не призначався для метання, хоча його аеродинамічні властивості це уможливлювали. У цілому, дорі був зброєю важкого грецького піхотинця, і ефективно проявляв себе при фаланговому шикуванні: злагоджені дії воїнів включали створення суцільної стіни з довгих списів.

Інше «Дорифор» («Списоносець») — статуя Поліклета, яка зображує юнака зі списом-дорі

Цікаві факти Чоловіче ім'я Дормидон (Дормідонт) походить від грецького Δορυμέδοντος, яке буквально значить «начальник списоносців» — утворене зі слів δόρυ («дорі») та μέδων, μέδοντος («начальник», «очільник»). Назва одного з давньогрецьких племен — «дорійці» (), за одною з версій, походить від слова «дорі», тобто, буквально — «списоносці». Згідно з іншою версією, слово Δωριεῖς походить від слова δωρίς («лісиста країна» або «нагір'я», «полонина»), похідного від того ж слова δόρυ, але у його первісному значенні — «дерево». Тобто, дорійці — «люди з лісистих земель» (пор. «древляни») чи «люди з нагір'їв». Слово дориносимый (у деяких українських перекладах «дориносний»), яке вживається у «Херувимській пісні», являє собою переклад грецького δορυφορούμενον, тобто «несенний на списах-дорі». Це вказує на стародавній звичай військового тріумфу — підіймати на щиті, покладеного на держаки списів, полководця-тріумфатора. У церковному значенні це слово зображує величний і таємничий похід Сина Божого, якого супроводжують воїнства Небесних Сил. Цікаво, що у старообрядському варіанті «Херувимської пісні» замість дориносимый уживається дароносимый, тобто «той, кому приносять дари».

Див. також Ксистон — давньогрецький спис, уживаний у кінноті Сариса — давньомакедонський спис до 7 м у довжину Ксифос — давньогрецький прямий меч, зброя важкого піхотинця

Примітки

Джерела Spartan weapons