«Га-Арец» ( — Країна) — найстаріша щоденна газета Ізраїлю, виходить івритом та англійською. Заснована за назвою «Hadashot Ha'aretz» O. Elyada, " Haaretz 1918—1937: From an Establishment-Sponsored Newspaper to a Commercial Newspaper, " in: Kesher, 29 (2001) — «Новини Країни» в Палестині британською окупаційною владою 1918 року. У 1919 стала виразником поглядів сіоністів-соціалістів, які емігрували з України, а в 1937 році придбана сім'єю Шокен.
Загальна інформація Виходить паралельно на івриті та англійською мовою у форматі Берлінер. Англійське видання продається спільно з International Herald Tribune. Обидві версії представлені в інтернеті. У Північній Америці, га-Арец виходить як тижневик, комбінуючи статті п'ятничного випуску з оглядом новин решти частини тижня.
У порівнянні з іншими великими газетами в Ізраїлі, га-Арец використовує менші за розміром і довжиною заголовки і шрифти. Менше місця зайнято ілюстраціями, більше — аналітикою. Його редакційні статті, і головне, op-ed, розміщуються на другій сторінці, вважаються найбільш впливовими серед представників влади і верхніх соціальних верств суспільства. Крім новин, «Га-Арец» публікує тематичні статті з соціально-економічних та екологічних питань, а також книжкові та театральні огляди, журналістські розслідування та політичні коментарі.
Основна частина тиражу розповсюджується за передплатою, і в цьому теж відміна від решти ізраїльських газет. У видання на івриті передплатників, в англомовного — . За звітами самої газети на основі оплати передплатників повідомляється, що її тираж становить , щодня продається примірників і по вихідних примірників газетиHaaretz service. Dov Alfon named as new Haaretz editor-in-chief. Haaretz , Feb 13, 2008.. Основну масу читачів становить інтелігенція і політичні та економічні еліти ІзраїлюRebecca L. Torstrick. http://books.google.com/books?id=amvQP0MzxRwC&pg=PA71 Culture and Customs of Israel ]. Greenwood Publishing Group, 2006Idith Zertal, Chaya Galai. Israel's Holocaust and the Politics of Nationhood . Cambridge University Press, 2005.Elizabeth Poole, John E. Richardson. Muslims and the News Media . I.B.Tauris, 2006 /. Статистичні дослідження газетного ринку Ізраїлю показали, що «імовірність того, що людина читає га-Арец, підвищується з доходом і суспільним становищем» Dan Caspi, Yehiel Limor. The IN / Outsiders: Mass Media in Israel . Hampton Press, 1999. p. 79. . Незважаючи на менший тираж в порівнянні з газетами Едіот Ахронот і Маарів, вважається, що «Га-Арец» надає більший, ніж вони, вплив на політичне життя країни.
Редакційна політика і думки «Га-Арец» позиціонує себе як «ліберальне» видання стосовно як внутрішніх, так і міжнародних справ Haaretz.com. About Haaretz. . Ряд джерел називають її «ліберальною»Dan Caspi: Media Decentralization: The Case of Israel's Local Newspapers . Transaction Publishers, 1986.Ira Sharkansky: The Politics of Religion and the Religion of Politics: Looking at Israel . Lexington Books, 2000.Rebecca L. Torstrick. Culture and Customs of Israel . Greenwood Publishing Group, 2006, інші — «лівою» і «вкрай лівою».
Головні редактори газети Моше Гліксон (1922—1939) Гершем Шокен (1939—1990) Ханох Мармарі (1991—2004) Давид Ландау (2004—2008) Дов Альфон (2008—2011) Алуф Бен (2011-)
Автори газети Рут Альмог — письменник, публіцист Моше Аренс — колумніст Лілі Галілі — провідний спеціаліст газети по російськомовному населенню Аві Іссахар — військовий кореспондент Наташа Мозговая () — глава американського бюро газети Даніель Рогов — провідний ресторанний і винний критик в Ізраїлі Аківа Ельдар — провідний оглядач і автор редакційних статей Аміра Хасс — автор статей по палестинській тематиці Гідеон Леві — колумніст і автор репортажів по палестинській тематиці
Критика газети
У квітні 2002 року письменниця Ірит Лінор написала відкритий лист у «га-Арец», в якому писала, що «антисіонізм газети став тупим і злісним». Лінор прийшла до висновку, що Держава Ізраїль викликає у керівництва газети огиду. Вона вирішила скасувати підписку на газету, яка всіляко намагалася змусити її соромитися свого сіонізму, патріотизму та інтелекту. Видавець газети Амос Шокен відповів на лист і заперечував, що «га-Арец» підтримує відмову від військової служби і є антисіоністської газетою .
У травні 2005 року Амос Шокен опублікував у своїй газеті статтю, в якій, серед іншого, стверджував, що Ізраїль став державою апартеїду . Шокену відповіли правознавець Амнон Рубінштейн, журналіст і багато інших. Професор Рубінштейн відзначив, що Шокен «помиляється і, обмежуючи імміграцію, Ізраїль діє в рамках міжнародного права». Дан Маргаліт висловив думку, що Шокен не просто надає свободу діяльності журналістам Ґідеону Леві і Аміра Хасс, а є лідером медіагрупи і «веде за собою тих, хто зневажає цінності сіонізму».
У статті, опублікованій в 2008 році в журналі «Ерец Ахерет», журналіст і письменник описує той «дух презирства до ізраїльтян», який, на його думку, панує в газеті «га-Арец». Він пише, що газета просуває «радикальні антисіоністські погляди, звані постсіонізмом», і відводить центральне місце «делігітимації … права євреїв на самовизначення». Тауб також піддає різкій критиці готовність видавця газети Амоса Шокена переглянути слова державного гімну «Хатіква», оскільки арабській меншині важко ідентифікувати себе з цими словами.
Примітки
Посилання
http://www.haaretz.com Офіційний сайт http://www.haaretz.co.il Офіційний сайт Економічний додаток TheMarker