Бу́тлеров Олекса́ндр Миха́йлович ( , Чистополь — , Бутлерівка) — російський хімік, основоположник теорії хімічної будови, яка лежить в основі сучасної органічної хімії, засновник школи хіміків-органіків, ректор Казанського університету.

Життєпис Олександр Бутлеров народився 6 вересня 1828 р. у місті Чистополі Казанської губернії в сім'ї поміщика, офіцера у відставці, учасника Вітчизняної війни 1812 р. Мати Олександра померла раптово, коли Олександру виповнилося одинадцять днів. Виховував його батько разом із тітками. У вісім років його віддали до приватного пансіону у Казані, а потім перевели в першу Казанську гімназію. Там Бутлеров став захоплюватись хімією.

У 1844 році, коли Бутлерову виповнилося 16 років, він вступив до Казанського університету в «розряд природничих наук». Студентом самостійно почав працювати в ентомологічній та ботанічній експедиціях у киргизьких степах. Там він захворів черевним тифом. За наполяганням батька його, напівживого, привезли в м. Симбірськ. Виходивши сина, батько заразився і помер. Це було найважчим ударом для Олександра.

Учень Миколи Зініна. 1849 року написав дипломну роботу «Денні метелики волго-уральської фауни». Пізніше він завжди зберігав інтерес до біології, був одним із організаторів та постійних співробітників журналу «Бджолярський листок».

У 1849 році закінчив Казанський університет і там же викладав у 1850—1868 роках. З 1857 — ординарний професор хімії в Казанському університеті; у 1860—1863 роках був ректором цього навчального закладу. З 1869 року — професор Петербурзького університету, з 1874 — ординарний академік Петербурзької академії наук. Наукова діяльність Бутлерова була спрямована на створення і утвердження теорії будови органічних сполук. За цією теорією властивості хімічні сполуки залежать від кількості і якості атомів, з яких складається молекула, від послідовності і характеру їхнього зв'язку та взаємного впливу. Бутлеров вважав, що кожній молекулі речовини відповідає певна будова, яку можна виразити за допомогою формули, де більш-менш точно відображені реальні зв'язки та розташування атомів у молекулі. Теорія Бутлерова пояснила явище ізомерії, дала можливість визначити будову органічних речовин і передбачити нові класи органічних сполук. Бутлеров отримав полімер формальдегіду (1859), синтезував уротропін (1860), вперше отримав штучну цукристу речовину (1861).

Він синтезував третинні спирти, передбачені його ж теорією, добув ізобутилен і відкрив реакцію його полімеризації.

В 1864—1866 роках опублікував підручник «Вступ до повного вивчення органічної хімії», в якому теорія хімічної будови була вперше поширена на всі класи органічних сполук.

У 1963 році на честь Бутлерова у Києві названо вулицю.

РАН вручає однойменну премію за видатні праці в області органічної хімії.

Вчений помер від емболії 5 (17 за новим стилем) серпня 1886 року у своєму маєтку Бутлерівка Казанської губернії (нині Олексіївський район Татарстану). Там же похований. Над його могилою знаходиться каплиця – архітектурна пам'ятка початку XX століття.

Визнання У 1868 став лауреатом Ломоносівської премії і був обраний професором хімії Петербурзького університету. У своєму представленні Дмитро Менделєєв писав:

Нагороди Протягом життя отримав ряд визначних нагород,а саме:

Орден Святої Анни 1-го ступеня; Орден Святого Станіслава 1-го ступеня; Орден Святого Володимира 3-го ступеня; Орден Святої Анни 2-го ступеня з імператорською короною.

Вшанування

1953 року перед будівлею хімічного факультету МДУ йому було відкрито пам'ятник. У 1970 року на честь А. М. Бутлерова названо кратер на Місяці. На його честь названий денний метелик із сімейства голуб'янок - Зеленушка Бутлерова (Callophrys butlerovi). 1978 року в Ленінському садочку міста Казані відкрито пам'ятник Бутлерову. Хімічний факультет Казанського Федерального університету було перетворено на Хімічний інститут ім. А. М. Бутлерова після злиття з НІХІ ім. А. М. Бутлерова у 2002 році.

Особисте життя Дружина – Надія Михайлівна Глуміліна (1828-1886), племінниця С.Т. Аксакова. За спогадами сучасників, вона була жінкою м'якою та турботливою. У шлюбі народилися двоє синів. Син Михайло Олександрович (1853–1931) – біолог, інспектор Юріївського університету. Син Володимир Олександрович (1864–1934) активно займався сільським господарством, підтримував столипінську аграрну реформу, обирався до Державної ради Російської імперії.

Освіта для жінок Бутлеров був прихильником вищої освіти для жінок, брав участь в організації вищих жіночих курсів у 1878 році, створив хімічні лабораторії цих курсів. У Казані та Петербурзі Бутлеров прочитав багато популярних лекцій, головним чином хіміко-технічні теми.

Примітки

Джерела Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. Олександр Бутлеров - біографія, новини, особисте життя