Єди́на конве́нція про наркоти́чні за́соби з 1961 року (з поправками 1972 року) — міжнародний документ, метою якого є обмеження доступу до продуктів канабісу (марихуана, гашиш тощо), кокаїну (поряд з іншими ефірами ekgoniny) i наркотиків опієвих (морфін, героїн, кодеїн тощо) з метою, що не є медичною.
Засоби, що підлягають контролю перелічені у чотирьох списках: Список I містить всі засоби, що охоплюються Конвенцією, за винятком вказаних у списку II. Список II містить кілька легших засобів подібних до опуімуму (власне і кодеїн). Список III містить препарати деяких засобів зі списків I i II, контроль яких є пом'якшеним (наприклад певні дозування кодеїну). Список IV є частиною списку І, і містить засоби, на які поширюється найсуворіший контроль, і які визнано неприйнятними для лікувальних цілей. Списки є на "жовтому списку" Міжнародної контролю над наркотиками (International Narcotics Control Board).
Україною конвенція була ратифікована у 2001 році , проте на сайті Верховної Ради її текст (включно зі списками) подано російською мовою .
Примітки
Посилання Єдина конвенція про наркотичні засоби 1961 // Єдина конвенція про наркотичні засоби від 30 березня 1961 р. // International Narcotics Control Board – official website INCB – Single Convention on Narcotic Drugs, 1961 Література Єдина конвенція про наркотичні засоби 1961 //