Санта-Фе ( — «свята віра») — провінція Аргентини, розташована на центральному сході країни. Її столиця — місто Санта-Фе. Межує з провінціями Чако на півночі, Коррієнтес і Ентре-Ріос на сході, Буенос-Айрес на півдні, і Сантьяго-дель-Естеро та Кордова на заході.
Географія
Більшість території провінції Санта-Фе рівнинна. На півдні знаходиться природна зона Пампа, а на півночі — Чако. Найвища точка провінції має висоту 143,5 м.
Найважливішою річкою і природним кордоном провінції є Парана. Також важливі річки Ріо-Саладо, Каркаранья, Сан-Хав'єр і Тапенага. Найбільшими озерами є Ла-Пікаса, Мелінке, Сетубаль, Ла-Сорайда.
Клімат провінції помірний. Північна частина (Чако) має середню річну температуру 21 °C і кількість опадів 800-1100 мм. Південна частина провінції (Пампа) має середню рівну температуру 17 °C і кількість опадів 944 мм. Кількість опадів в обох випадках знижується зі сходу на захід. Переважають північні (Памперо), північно-східні, південно-східні і південно-західні вітри (Судестада).
Історія
Корінними мешканцями земель, на яких зараз знаходиться провінція Санта-Фе, були індіанці тоба, тімбу, мокові, пілага, гвайкуру, кілоаса і гуарані.
Першим європейцем, який побував у цій місцевості, був Себастьян Кабот 1527 року. Він заснував біля злиття рік Парана і Каркарана фортецю Санкті-Спіріту, яка була згодом зруйнована індіанцями.
15 листопада 1573 року Хуан де Гарай заснував місто Санта-Фе. Гарай також став першим губернатором регіону Санта-Фе. 26 квітня 1588 року було встановлено кордони губернаторства Санта-Фе з Коррієнтесом, Сантьяго-дель-Естеро, Кордовою і Буенос-Айресом.
Королівським указом від 16 грудня 1617 року Санта-Фе було включено до складу губернаторства Ріо-де-ла-Плата.
12 серпня 1776 року було створене віце-королівство Ріо-де-ла-Плата. Санта-Фе опинився у складі інтендантства Буенос-Айрес під владою зазначеного віце-королівства.
Після Травневої революції 1810 року Санта-Фе продовжував залежати від Буенос-Айреса до 26 квітня 1815 року, коли було обрано першого губернатора провінції.
27 лютого 1812 року у місті Росаріо вперше було піднято прапор Аргентини.
27 серпня 1815 року губернатор провінції Санта-Фе помер. Вже 2 вересня було відновлено залежність провінції від Буенос-Айреса. 2 березня 1816 року столицю Санта-Фе захопили Мар'яно Вера й Естаніслао Лопес, оголосивши про автономію провінції. 10 травня Вера став губернатором Санта-Фе, а Лопес — командувачем армії. 28 травня автономію визнав уряд провінції Буенос-Айрес, визначивши також межі між ними. 1818 року було затверджено конституцію провінції.
Після смерті Естаніслао Лопеса 1838 року губернатором став Домінго Кульєн. Оскільки він був потенційний конкурентом губернатора Буенос-Айреса, Хуан Мануель де Росас його розстріляв, призначивши губернатором Санта-Фе Хуана Пабло Лопеса. 1 травня 1853 року Лопес затвердив нову конституцію провінції. У грудні 1851 року провінцію було звільнено військом Хусто Хосе де Уркіси.
Законом від 26 жовтня 1883 року кількість департаментів Санта-Фе було збільшено з 4 до 9.
13 листопада 1886 року було прийнято конвенцію про остаточне встановлення кордонів з провінціями Буенос-Айрес, Сантьяго-дель-Естеро і Чако .
Законом від 31 грудня 1890 року кількість департаментів Санта-Фе було збільшено до 18. 30 жовтня 1907 року було створено останній, 19-й департамент.
У часи правління Перона провінція Санта-Фе набула надзвичайної ваги у політиці. 1969 року у містах Росаріо і Санта-Фе відбулися великі громадські заворушення і виступи проти диктатури Онганії.
5 вересня 1979 року було встановлено водні кордони провінції по річці Парана, завдяки чому під юрисдикцію Санта-Фе потрапили острови Пахарос, Пелада, Ларга, Ла-Пасьєнсьйа та інші.
Економіка
Санта-Фе — одна з економічно найрозвиненіших провінцій Аргентини. ВВП провінції за 2006 рік становив 27,8 млрд. доларів США, що становить 7,24 % національного ВВП. Санта-Фе також є другою серед провінцій Аргентини за рівнем експорту, на 2009 рік він склав 12,2 млн доларів. Основними галузями прибутку провінції є сільське господарство, металургія, хімія, машинобудування.
Основними сільськогосподарськими культурами є соя, соняшник і кукурудза. Є посіви пшениці і сорго. Санта-Фе є другим виробником пшениці в Аргентині після провінції Буенос-Айрес. Також вирощується суниця і картопля. Скотарство найбільше розвинене на півночі провінції. Важливе значення має бджільництво, продукція якого йде на експорт.
Найрозвиненішими галузями промисловості Санта-Фе є харчова (олійна, борошномельна, м'ясо-молочна), металургійна, хімічна, машинобудівна (сільськогосподарська техніка, побутова техніка).
Добре розвинута сфера послуг.
Освіта Освіта у провінції Санта-Фе (2009) РівеньНавчальних закладівУчнівПрацівників Дошкільні||1 336||110 210||6 790 |- |align = left| - державні||1 049||73 136||4 431 |- |align = left| - приватні||287||37 074||2 359 |-bgcolor = #efefef |align = left| Початкові1 570342 87928 441 - державні1 293252 99521 836 - приватні27789 8846 605 Середні||766||268 810||11 232 |- |align = left| - державні||439||186 300||8 086 |- |align = left| - приватні||327||82 510||3 146 |-bgcolor = #efefef |align = left| Вищібез урахування університетів19353 9331 642 - державні7730 376971 - приватні11623 557671
Адміністративно-територіальний поділ Департамент Адміністративний центр Рік створення Населення (2010) Площа (км²) МапаБельграно Лас-Росас 1890 44.048 2.386 Касерос Касільда 1890 79.491 3.449 Кастельянос Рафаела 1890 181.381 6.600 Констітусьйон Вілья-Констітусьйон 1890 85.483 3.225 Гарай Ельвесья 1826 20.889 3.964 Хенераль-Лопес Мелінкве 1883 195.043 11.558 Хенераль-Облігадо Реконкіста 1890 178.711 10.928 Ірьйондо Каньяда-де-Гомес 1883 66.702 3.184 Столичний Санта-Фе 1826 521.759 3.055 Лас-Колоньяс Есперанса 1883 106.761 6.439 9 липня Тостадо1907 29.810 16.870 Росаріо Росаріо 1826 1.198.528 1.890 Сан-Крістобаль Сан-Крістобаль 1890 66.62314.850 Сан-Хав'єр Сан-Хав'єр 1883 30.668 6.929 Сан-Херонімо Коронда1826 80.155 4.282 Сан-Хусто Сан-Хусто1890 40.7355.575 Сан-Лоренсо Сан-Лоренсо 1883 159.184 1.867 Сан-Мартін Састре 1890 63.6404.860 Вера Вера 1890 51.12521.096
Посилання
Офіційний сайт уряду провінції Конституція провінції
Примітки