Васи́ль Володи́мирович Жу́к ( — ) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
Короткий життєпис Закінчив Здолбунівську ЗОШ № 1, навчався в Рівненському ВПУ. По закінченні навчання служив строкову службу в ЗСУ. По демобілізації два роки працював на будівельних роботах.
Мобілізований у серпні 2014-го, 93-тя окрема механізована бригада. Восени на кілька днів приїздив додому. 24 січня 2015-го загинув у бою поблизу блокпоста на Бахмутській трасі внаслідок мінометного обстрілу, вчиненого терористами — від бронежилета зосталися лише знівечені пластини. У «Книзі Пам'яті» місцем смерті вказано Донецьк.
Вдома лишились батьки, старші брат і сестра. Тіло з передової привезли волонтери, похований у Здолбунові. 27—28 січня в Здолбунові оголошено днями жалоби.
Нагороди та вшанування Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). В здолбунівській ЗОШ № 1 відкрито меморіальну дошку Василю Жуку. Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 24 січня.
Примітки
Джерела Жук Василь Володимирович // Книга пам'яті полеглих за Україну Хоч коли зустрінь — завжди усміхнений… Вічна пам'ять «Таких більше не буде» «Він прикрив мене своїм тілом, завдяки цьому я зараз стою тут…»