Ні́на Григо́рівна Божко́ (6 серпня 1928 — 2021) — українська художниця; член Спілки радянських художників України з 1958 року. Дружина художника Івана Тихого, мати художника Олександра Тихого. Академік Міжнародної академії фундаментальних основ буття.

Життєпис

Народилася 6 серпня 1928 року у місті Києві (нині Україна). 1945 року працювала гравером на керамічно-художньому заводі. 1946 року закінчила Київське училище прикладного мистецтва; 1949 року — Київське художнє училище. Упродовж 1950—1956 років навчалась у Київському державному художньому інституті, де її викладачами були зокрема Василь Касіян, Іларіон Плещинський і Валентин Задорожний. Дипломна робота — плакат «Боротися — означає добре жити». Одночасно з 1950 року працювала у видавництвах «Радянська школа», «Дніпро», «Веселка».

Протягом 1972—1980 років працювала на художньо-виробничому комбінаті над ілюструванням дитячих казок у кольоровій ліногравюрі, а також над створенням альбомів. Мешкала в Києві в будинку на вулиці Дашавській, № 27, квартира № 25 та у будинку на вулиці Героїв Севастополя, № 17Б, квартира № 62. Померла у 2021 році. Похована разом із родиною в Києві на Лук'янівському цвинтарі, поблизу склепа Сольських (ділянка № 9, ).

Творчість Працювла в галузі станкового живопису, станкової (у техніках естампа, ліногравюри, монотипії) і книжкової графіки, плаката. Серед робіт:

плакати «Війні кажемо — ні!» (1955); «Іван Франко» (1956); «За мир у всьому світі» (1957); кольорові ліногравюри присвячені Києву (1960); «На Дніпрі» (1960); «Вечірня тиша» (1963); монотипії портрет двічі Героя Соціалістичної Праці Ольги Диптан (1961); портрет двічі Героя Соціалістичної Праці Макара Посмітного (1961); серії літографій портретів найкращих трудівників села (1964—1966); «Гордість комсомолу України» (1975, зокрема портрети Олександра Білаша, Анатолія Мокренка, Павла Усенка). портрети засновників Києва — «Кий», «Щек», «Хорив», «Либідь» (1972); киян — діячів мистецтва (1976—1980); Володимира Підгори (1989); картина-портрет «Княгиня Ольга» (1980—1982); учасників битви за Дніпро та Корсунь-Шевченківської битви (1984—1986); робітників заводу «Арсенал» (1985—1987); «Автопортет» (1987); «Тетяна» (1990); Миколи Плав'юка, Олександра Шалімова, Ніни Матвієнко, Раїси Недашківської, Тамари Недошовенко (2000); Анжеліки Андрієвської (2001); «Полтавчанка» (2002); натюрморти «Білі квіти на сірому тлі» (1988); «Червона калина» (1998); пейзажі Середньої Азії, Криму, Соловків (1988—1994); Західної України: «Прикарпатське село» (1999); серія пейзажів «Земля моїх батьків» та натюрморти (1994—1999). </div> Авторка творів на шевченківські теми:

ліногравюра «По діброві вітер віє» (1960); плакат «Тарас Шевченко» (1961); серія «Жіноча доля» (літографія, 1967—1969); кольорові лінографії «Тяжко мені сиротою на цім світі жити» (1961); «Пам'ятник Тарасу Шевченкові в Києві» (1961); «Затихло все» (1964); «Край неба палає…» (1964); «По діброві вітер виє…» (1964); «Весна зеленню квітчає…» (1964); «Веселе сонечко сідало…» (1964). </div> Авторка робіт за мотивами творів Лесі Українки — «Камінний господар», «Дон Жуан» та «Донна Анна» (1971). Ілюструвала та оформила книги для київських видавництв: «Повість про кохання» Надії Хоменко (1957); «В ясла Танечка іде» Тетяни Волгіної (1962). Брала участь у художніх виставках з 1956 року, зокрема у:

5-й всесоюзній виставці дипломних робіт студентів мистецьких вузів СРСР. Випуск 1956 (Москва, 1956); ювілейній художній виставці УРСР (Київ, 1957); художній виставці «Радянська Україна» (Київ, 1960); всесоюзній художній виставці (Москва, 1961); республіканській художній виставці (Київ, 1961); ювілейній художній виставці до 150-річчя з дня народження Тараса Шевченка (Київ, 1964). </div> Роботи художниці представлені у багатьох музеях України та у приватних колекціях Великої Британії, Франції, Нідерландів, Норвегії, Німеччини, Японії, Сполучених Штатів Америки, Іспанії та інших країн.

Відзнаки Грамота Президії Верховної Ради УРСР (1985)Божко Ніна Григорівна / Довідник членів Національної спілки України. Київ. 2003, С. 128.; Заслужений діяч мистецтв України (1993); Народний художник України (2009).

Примітки

Література

Божко Ніна Григорівна // ; Божко Ніна Григорівна // ; Божко Ніна Григорівна // , С. 78—79; Божко Ніна Григорівна // ;