Бреї́ла, Браїла, Бреїлов (, ) — місто на південному сході Румунії. Адміністративний центр повіту Бреїла. Південне місто-супутник Галаца.

Географія Розташоване амфітеатром на лівому березі Дунаю, у тому місці, де сходяться два рукави річки.

Назва У 14 ст. грецькі документи називають місто «Проілабум» і «Проілава», що було передачею слов'янської назви — Браїлов. Іспанські та каталонські документи називають місто «Дрінаджо» (Drinago), яке можливо, є передачею іншої назви міста «Брілаго» (Brillago). Німецькі документи називають «Юберейл» (Uebereyl). Походження назви міста невідоме. Турки називають місто «Ібраїл», або «Ібраїла».

Історія Згадки про місто сягають VI століття. Молдовський господар (князь) Стефан III Великий спалив місто у 1470 р. Близько 1390 р. молдавський воєвода Мірча старий дозволяє львівським купцям торгувати в межах свого воєводства «від Залізних Воріт до Браїлова». З 1538–1540 до 1829 р. місто контролювалося турками.

З 1580 до 1840 року було центром Браїльської митрополії Константинопольського патріархату, до якої належали землі Добруджа, Буджаку, Бендер, Ханської України та в певні періоди всі православні території підосманської Правобережної і Лівобережної України (Олешківська Січ).

Населення Населення міста 1973 року становило 161,1 тис. жителів, 2002 року — 216 292, 2011 року — 180 302.

За даними перепису населення 2021 року у місті проживали 154 686 осіб.

Національний склад населення міста: Національність Кількість осіб Відсоток румуни 127 887 82,7 % росіяни-липовани 1 748 1,1 % роми 1 369 0,9 % греки 94 <0,1 % турки 87 <0,1 % угорці 36 <0,1 % євреї 28 <0,1 % італійці 19 <0,1 % українці 18 <0,1 % німці 17 <0,1 % болгари 10 <0,1 % татари 3 <0,1 % вірмени 3 <0,1 % інші народи 116 <0,1 % Також у місті проживають словаки, хорвати, чехи, поляки, русини та албанці, але точна кількість цих народів у результатах перепису не вказується.

Рідною мовою назвали: Мова Кількість осіб Відсоток румунська 129 624 83,8 % російська 994 0,6 % ромська 301 0,2 % турецька 58 <0,1 % угорська 33 <0,1 % грецька 33 <0,1 % італійська 18 <0,1 % німецька 13 <0,1 % українська 10 <0,1 % болгарська 7 <0,1 % татарська 3 <0,1 % македонська 3 <0,1 % інша мова 124 <0,1 % Також рідною мовою називали словацьку, хорватську, чеську, польську, русинську, вірменську та албанську, але точні значення для кожної з них у результатах перепису не вказуються.

Склад населення міста за віросповіданням: Релігія Кількість осіб Відсоток православні 125 813 81,3 % старообрядці 1 265 0,8 % римо-католики 502 0,3 % атеїсти 341 0,2 % не релігійні 269 0,2 % п'ятдесятники 246 0,2 % адвентисти 237 0,2 % баптисти 232 0,1 % мусульмани 217 0,1 % агностики 107 <0,1 % свідки Єгови 82 <0,1 % інша релігія 74 <0,1 % греко-католики 52 <0,1 % православні (сербська церква) 52 <0,1 % іудеї 28 <0,1 % євангелісти 27 <0,1 % реформати 18 <0,1 % євангельські християни 7 <0,1 % Також у місті проживають унітарії, лютерани та вірмено-григоріанці, але точна їхня кількість у результатах перепису не вказується.

Економіка Основні галузі промисловості — металообробка та машинобудування (суднобудування, виробництво будівельних і дорожніх машин), сталепрокатне виробництво, харчова промисловість (особливо виноробство, мірошництво, спирто-горілчане виробництво). Є підприємства швейної, цементної, деревообробної промисловості. Поблизу Браїли, у Кискані, великий комбінат для перероблення очерету, виробництва целюлози, картону, штучного волокна, корду тощо.

У місті для потреб промислових підприємств споруджено власну ТЕС.

Транспорт Браїла — важливий транспортний вузол, один із найбільших річкових портів країни на Дунаї, кінцевий пункт морського судноплавства, крупний вузол залізниць і автошляхів.

У місті курсує трамвай.

Відомі люди

Ана-Василик Аслан — румунський медик-геронтолог, біолог, дійсний член Румунської академії. Анішоара Кушмір-Станцу — олімпійська чемпіонка 1984 р. зі стрибків у довжину. Андреас Ембірікос — грецький поет-сюрреаліст. Марія Філотті — румунська акторка. Ніколае Іонеску (1820–1905) — румунський філософ, логік, математик, журналіст. Нае Іонеску (1890–1940) — румунський філософ, логік, журналіст, редактор. Джозеф Джуран — академік Міжнародної академії якості, засновник теорії управління якістю. Маня Менеску — прем'єр-міністр під час режиму Ніколае Чаушеску. Панаїт Істраті — румунський письменник. Діана Мокану — олімпійська чемпіонка 2000 р. з плавання на 100 та 200 м. Жан Москополь — румунський співак міжвоєнного періоду. Серж Московічі — автор робіт із соціальної психології. Георге Мунтяну-Мургочі — румунський геолог, засновник Південно-східного інституту Європейської освіти у Бухаресті. Георге Петраску — румунський художник. Камеліа Потек — олімпійська чемпіонка 2004 р. з плавання вільним стилем. Джонні Редукану — джазовий музикант. Міхаіл Себастьян — румунський письменник. Іларіє Воронка — румунський поет. Ксенакіс Яніс — грецький композитор і архітектор. Георгіос Склавос — грецький композитор. Петар Нейков — болгарський дипломат. Консул Болгарії у Києві 1918 р.

Галерея

Див. також Бреїльський міст

Примітки

Література

Посилання