Mea culpa (), mea maxima culpa () — формула покаяння і сповіді в релігійному обряді католиків з XI століття.
Вираз походить від першої фрази покаянної молитви , яка читається в Римсько-католицькій церкві на початку меси.
Використання 12 березня 2000 року в ювілейний рік, що влаштовується католицькою церквою кожні 25 років, папа римський Іван Павло II вперше в історії вимовив розлогу mea culpa від імені католицької церкви. Він визнав провину членів церкви і просив вибачення за вісім гріхів: переслідування євреїв, розкол церкви і релігійні війни, хрестові походи і теологічні догмати, що виправдовують війну, презирство до меншин і бідних, виправдання рабства .
У січні 2015 року, після загибелі та каліцтва частини захисників Донецького аеропорту, Сергій Лойко, фотограф і кореспондент, який уславляв їхній героїзм, з гіркою іронією додав до слів жалоби: «mea culpa», — визнавши, що в загибелі героїв є і його непряма провинаСергій Лойко. 242 дня. Дольше, чем Сталинград .
2014 року у Франції вийшов художній фільм «Mea Culpa».
Пісня під назвою «Mea Culpa» входить до альбому «MCMXC a.D.» (1990) німецької музичного гурту «Enigma». Також у 1991 році гурт випустив другий сингл до цього альбому під назвою «Mea Culpa (Part II)».
У культурі деяких західноєвропейських країн у повсякденному контексті вираз іноді використовується в іронічному сенсі.
Див. також Самокритика Список латинських висловів Церковні скорочення
Примітки