«Весняні Ритми. Тбілісі-80» — перший офіційний масштабний рок-фестиваль у Радянському Союзі, що проходив у Тбілісі з 8 по 18 березня 1980 року. Подія вважається переломним моментом для музичної сцени СРСР, оскільки вперше легалізувала рок-колективи на державному рівні.Всесвіт: літературно-художній та громадсько-політичний місячник, Випуски 7–9. Спілка письменників України. — Радянський письменник, 1987.

У фестивалі взяли участь десятки гуртів, які представляли як державні філармонії, так і незалежну андеграундну сцену. Концерти проходили у залі грузинської філармонії, який щоразу був заповнений вщент.

Політичний контекст Проведення фестивалю збіглося з періодом тимчасової ідеологічної лояльності радянської влади, що була зумовлена підготовкою до Олімпіади-80. Для іноземних делегацій створювався образ відкритого та ліберального суспільства. Однак невдовзі після завершення ігор репресивна політика щодо музичного андеграунду поновилася. Зокрема, у червні 1983 року на Пленумі ЦК КПРС тогочасний секретар ЦК Костянтин Черненко виступив із критикою «ідеологічно шкідливих» музичних програм. Це спричинило нову хвилю переслідувань рок-гуртів, коли за організацію «квартирників» та неофіційних концертів музикантів почали притягати до кримінальної відповідальності за «незаконне підприємництво». Такий тиск тривав аж до початку Перебудови у 1985 році.

Організація Фестиваль організували Грузинська національна філармонія, Спілка композиторів Грузинської РСР та республіканський ЦК комсомолу. Ключовими постатями в підготовці стали Гайоз Канделакі та московський критик Артемій Троїцький. Останній займався підбором виконавців та комунікацією з пресою. Підтримку заходу на державному рівні забезпечував перший секретар ЦК КП Грузії Едуард Шеварднадзе.

Журі очолив композитор Юрій Саульський, до складу також увійшли Гія Канчелі, Костянтин Певзнер та Аркадій Петров. За спогадами Кріса Кельмі, фестиваль став місцем зустрічі музикантів з усього СРСР та відкрив радянську рок-культуру для західних журналістів. Події фіксувала фінська знімальна група для документального фільму «Радянський рок».

Виступ гурту «Аквариум» та скандал Більшість ленінградських гуртів приїхали за офіційними запрошеннями комсомолу, проте гурт «Аквариум» потрапив до списку за особистою рекомендацією Артемія Троїцького. Їхній виступ спровокував найбільший ідеологічний скандал фестивалю через епатажну поведінку Бориса Гребенщикова.

Через цей перформанс журі демонстративно покинуло зал. Наслідком став розпуск ленінградського «Клубу любителів сучасної музики», а самого Гребенщикова звільнили з роботи та виключили з комсомолу.

Переможці та значення Тріумфатором фестивалю став гурт «Машина времени» у новому складі, який розділив першу премію з естонським колективом «Magnetic Band» (лідер Гуннар Грапс). «Машина времени» здобула нагороду за пісні «Кришталеве місто» та «Сніг», а Спілка журналістів окремо відзначила поезію Андрія Макаревича.

Лауреатами другої премії стали гурт «Автограф» (Москва) та ВІА «Гунеш» (Ашхабад). Третє місце посіли «Інтеграл» (під керівництвом Барі Алібасова), батумський «Лабіринт» та ризький «Тіп-Топ». Приз глядацьких симпатій дістався гурту «Бліц» (Тбілісі).

У 1981 році фірма «Мелодія» випустила подвійний вініловий диск із записами лауреатів, що стало першим офіційним виданням творчості «Машини времени» на платівках.

Після Олімпіади-80 період культурної «відлиги» закінчився, ідеологічний тиск посилився, тому традиція проведення подібних фестивалів у Грузії не була продовжена.

Значення для гурту «Машина времени» Згідно з сучасними дослідженнями українських медіаресурсів, саме тріумф у Тбілісі дозволив гурту «Машина времени» вийти з андеграунду та отримати офіційний статус у «Росконцерті», що відкрило шлях до масштабних гастролей. Спілка журналістів окремо відзначила високий рівень поезії Андрія Макаревича, а фірма «Мелодія» вперше офіційно видала пісні гурту («Сніг» та «Кришталеве місто») на платівках, присвячених фестивалю.

Учасники фестивалю

«Автограф» (Москва) «Аквариум» (Ленінград) «Аріель» (Челябінськ) «Бліц» (Тбілісі) «ВІА „75“» (Тбілісі) «Час» (Горький) «Глобус» (Москва) «Група Стаса Наміна» «ВІА „Гунеш“» (Ашхабад) «Діалог» (Донецьк) «Дієло» (Тбілісі) «Земляни» (Ленінград) «Інтеграл» (Саратов) «Кром» (Псков) «Кронверк» (Ленінград) «Лабіринт» (Батумі) «Magnetic Band» (Таллінн) «Машина времени» (Москва) «Сіполі» (Юрмала) «Слайди» (Тамбов) «Тіп-Топ» (Рига)

Примітки

Посилання

— авторський погляд на перший офіційний всесоюзний рок-фестиваль.