Римник, Римніку-Серат () — місто в Східній Румунії, в румунській Молдові, на р. Римник, в повіті Бузеу. 29,8 тис. мешканців (2021).

Швейна, харчова, тютюнова, нафтопереробна, машинобудівна, меблева промисловість.

Географія

Місто розташоване на півночі Мунтенії та повіту Бузеу, на лівому березі річки з тією ж назвою. Через місто проходить автострада A7, яка з'єднує Бузеу з Фокшанами, з'єднана вузлом Римніку-Серат. Вузол виводить на DN22, який веде на схід до Бреїли, а звідти далі до Тулчі та Констанци. На захід DN22 веде до північної частини міста, де закінчується на DN2, старому шляху між Бузеу та Фокшанами. Також від DN22 відходить і DJ202 (районна дорога), яка веде від міста вниз уздовж річки Римніку-Серат до сусідніх населених пунктів.

Через Римніку-Серат проходить також залізниця Бузеу-Марешешті, місто обслуговується залізничним вокзалом Римніку-Серат, спроектованим архітектором Ніколае Міхаєску.

Історія Найдавніша згадка про назву "Римніку-Серат" датується 8 вересня 1439 року. Це був торговельний привілей, виданий Владом Дракулом для польських, російських та молдавських купців, у якому говорилося, що «ліовяни» (можливо, це стосується місцевих жителів) повинні платити перше мито в Римніку-Серат, дві угорські флорини за кожен візок, що перевозив товари, а потім вже сплачувати й інші мита. Як місто, Римніку-Сарат вперше згадується у 1474 році.

Наприкінці XIX століття Римніку-Серат був адміністративним центром однойменного повіту (з 1862 року, коли він був перенесений сюди з Фокшанів) і мав населення 13 134 жителі. В місті діяли навчальні заклади, зокрема гімназія "V. Boerescu", відкрита в 1889 році, а також 2 міські початкові школи для хлопців, 2 для дівчат, одна сільська змішана школа та дві приватні школи. Постачання води було проблемним, оскільки річка Римніку-Серат, що протікала через місто, мала солону воду, непридатну для пиття. Питна вода доставлялася трубопроводами з Радучешті і розподілялася через 12 громадських криниць. Адміністративно місто було поділене на три райони: Червоний (центральна частина міста, званий Ватра Орашулуй), Жовтий на південь (райони Пітареска та Еркулешть) та Синій на північ (район Святого Миколая).

Серед восьми православних церков, згаданих у Великому Географічному Словнику Румунії, найстарішою була церква, пов'язана з першою документальною згадкою міста, з часів молдовської окупації Римніку під час боїв між Штефаном Великим та Раду III Вродливим у 1474 році. Це була церква "Піатра", на місці якої зараз знаходиться церква Святої Параскеви. Однак головною церквою була церква Успіння Пресвятої Богородиці, збудована Костянтином Бранковеану та спатаром Михайлом Кантакузіно в 1697 році. Іншими старими та важливими церквами міста були церква "Святі Воєводи" – Кеца, збудована в 1765 році, церква "Робеска", збудована в 1784 році бившим велепитаром Ассанахе Нікулеску, та церква "Багдат", збудована Думітрашку Багдатом у 1753 році та відремонтована в 1870 році його нащадками, церква, яка також мала лікарню.

У 1925 році Римніку-Серат зберігав статус адміністративного центру повіту, одночасно будучи також резиденцією пласи "Орашул" в його складі. Число населення зросло до 14 535 осіб.

У 1950 році повіт Римніку-Серат був ліквідований, і місто отримало статус регіонального центру та резиденції району Римніку-Серат у складі регіону Бузеу, а після 1952 року — в складі регіону Плоєшті.

У часи комунізму в Римніку-Сераті функціонував тюремний заклад, яким командував майор Олександру Вішинеску. Тут утримувалися кілька важливих постатей румунської політики, серед яких Іон Міхалаче, Іон Діаконеску та Корнеліу Копосу. Тюрма була закрита в 1963 році, а командант Вішинеску був переведений до Плоєшті.

У 1968 році Римніку-Серат втратив статус адміністративного центру і був включений до складу повіту Бузеу. У 1994 році місто Римніку-Серат отримало статус муніципалітету.

Населення За даними перепису населення 2021 року у місті проживали 29 774 особи. Національний склад населення міста: Національність Кількість осіб Відсоток румуни 22 129 74,3 % роми 2777 9,3 % італійці 5 <0,1 % угорці 4 <0,1 % євреї 3 <0,1 % інші народи 4 <0,1 % Також у місті проживають німці та росіяни-липовани, але точна кількість цих народів у результатах перепису не вказується.

Рідною мовою назвали: Мова Кількість осіб Відсоток румунська 23 083 77,5 % ромська 1788 6,0 % італійська 6 <0,1 % угорська 4 <0,1 % інша мова 3 <0,1 %

Склад населення міста за віросповіданням: Релігія Кількість осіб Відсоток православні 24 446 82,1 % адвентисти 93 0,3 % не релігійні 48 0,2 % атеїсти 39 0,1 % римо-католики 25 <0,1 % п'ятдесятники 18 <0,1 % православні (сербська церква) 14 <0,1 % агностики 14 <0,1 % інша релігія 5 <0,1 % Також у місті проживають греко-католики, баптисти, мусульмани, унітарії, свідки Єгови, євангелісти, євангельські християни, іудеї та вірмено-григоріанці, але точна їхня кількість у результатах перепису не вказується.

Відомі особистості У поселенні народився: Траян Севулеску (1889—1963) — румунський біолог.

Примітки