«Невиправний» () — французька кінокомедія року, режисера Філіппа де Брока́, за романом 1973 року «Ах… мій хлопче!» , з Жаном-Полем Бельмондо у головній ролі.
Сюжет Віктор Вотьє (Жан-Поль Бельмондо) — симпатичний шахрай від бога. Він талановитий актор, здатний зіграти будь-яку роль — адвоката, приватного детектива, садівника і навіть трансвестита, якщо це приносить йому гроші. Він щойно вийшов з в'язниці, однак змушений терпіти контроль з боку представника поліції — Марі-Шарлотти Понталек (Женев'єв Бюжо). Віктор і Марі-Шарлотта швидко відчули взаємний потяг. Однак це не завадило Вікторові за намовою свого духовного батька — дядька Каміля (Жульєн Гійомар), скористатися своєю близькістю до Марі-Шарлотти, щоб викрасти з музею у Санлісі безцінний триптих роботи Ель Греко, де директором працює її батько. За одержані від викупу за триптих гроші вони мають намір побудувати морську греблю, щоб захистити острів Мон-Сен-Мішель. Що зробить Марі-Шарлотта, коли зрозуміє, що Віктор використав її, щоб здійснити свою аферу?
Ролі виконують
Жан-Поль Бельмондо — Віктор Вотьє Женев'єв Б'южо — Марі-Шарлотта Понталек Жульєн Гійомар — дядько Каміль Шарль Жерар — Рауль Данієль Секальді — комісар поліції Капусін — Елен Альберт Сімоно — пан Понталек Андреа Ферреоль — Тетяна Негулеску Мішель Бон — міністр Паскаль Робертс — Адрієнна Марія Меріко — мадам Флоринда Дора Дол — Тереза, касирка у барі Марк Дудікур — другорядна роль Роже Ріффар — другорядна роль Моріс Травай — другорядна роль Катрін Альрік — другорядна роль Моріс Озель — другорядна роль Мадлен Барбюле — другорядна роль Філіп Брізар — другорядна роль Робер Дальбан — Фредді Анна Гайлор — мадам Понталек Катрін Лашан — другорядна роль Лора Мутуссамі — другорядна роль Жан-П'єр Рамбаль — Люсьєн, дворецький Елен Вероніка Дансьє — другорядна роль Жерар Дурнель — другорядна роль Бернадет Робер — другорядна роль Елізабет Тейсьє — Сібіл Анемон — другорядна роль Клод Брюле — Моррісон Мішель Шаррель — другорядна роль Себастьєн Флош — другорядна роль Мішель Франсіні — другорядна роль Ерве Жоллі — другорядна роль П'єр Монкорб'є — другорядна роль Роже Мюні — другорядна роль Бернар Мюсон — другорядна роль Луїзетт Руссо — другорядна роль Ібраїм Сек — африканський міністр Франсуа Віо — другорядна роль Жорж Якубян — другорядна роль Дані Бернар — другорядна роль Гі-П'єр Міньор — другорядна роль Моріс Назіль — другорядна роль Паскаль Ріво — другорядна роль Сільвен Сальнав — другорядна роль
Знімальна група Режисер — Філіпп де Брока Сценаристи — Мішель Одіар, Філіпп де Брока Оператор — Жан Пензер Композитор — Жорж Дельрю Художник — Франсуа де Ламот Продюсери — Робер Амон, Жорж Дансіжер, Олександр Мнушкін, Жан-Поль Бельмондо
Навколо фільму У місті Санліс нема ніякого «Музею міста Санліс», яким міг би керувати пан Понталек, однак там є спеціалізовані музеї: «Музей мистецтва та археології», «Музей Венері» (Vénerie) та «Музей Спаї» (Spahis''). Також у місті є монастир святого Вікентія ХІ ст., який заснувала дочка київського князя Ярослава Мудрого та королева Франції Анна. В містечку знаходиться її могила, а також пам'ятник, подарований Україною в 2005 році..
Нагороди 1977 Премія «Золотий екран» Національної федерації кінотеатрів НімеччиниПремія «Золотий екран», Німеччина imdb.com
Примітки
Посилання (22.03.2023)