«Вибір Софії» () — американський драматичний фільм 1982 року режисера Алана Пакули. Екранізація однойменного роману Вільяма Стайрона.
Сюжет У 1947 році молодий письменник Стінго переїжджає до Брукліна. Він мріє написати там роман, але йому бракує життєвого досвіду. Стінго винаймає кімнату в будинку та дізнається, що поверхом вище проживає пара: Софія Завістовська, польська іммігрантка, та її коханець Натан Ландау. Обоє часто сваряться, Натан то проганяє Софію, то мириться з нею. Стінго знайомиться з ними, Софія розповідає про своє минуле і що письменник нагадує їй батька.
Натан дружньо ставиться до Стінго, охоче проводить час із ним та Софією, демонструє різні шляхетні захоплення. Але періодично в нього стаються різкі зміни поведінки, Натан ревнує, переконує себе, що Софія йому зраджує. Спогади показують як Натан вперше зустрів Софію після того, як вона іммігрувала до США та знепритомніла від важкої анемії.
Софія розповідає Стінго, що до її приїзду до США її чоловіка та батька вбили в німецькому концтаборі, її інтернували в Освенцимі, розлучивши з сином Яном і дочкою Євою. Пізніше письменник дізнається від професора коледжу, що батько Софії сам був прихильником нацизму. Жінка визнає, що замовчала цей факт. Вона також пояснює, що після того, як її батька та чоловіка забрали нацисти, у неї був коханець, повстанець Юзеф. Він жив зі своєю зведеною сестрою Вандою, яка намагалася залучити Софію до перекладу викрадених у гестапо документів. Йозефа вбило гестапо, а Софію заарештували та відправили до Освенцима разом з дітьми. Її призначили секретаркою Рудольфа Гесса, бо Софія чудово знала німецьку мову та вміла друкувати на друкарській машинці.
Натан розповідає Софі та Стінго, що проводить дослідження для компанії Pfizer. Але брат Натана каже Стінго, що Натан хворий на параноїдальну шизофренію, і його розповіді, хоча й мають реальну основу, перебільшені. Насправді Натан лише бібліотекар та іноді виконує для брата дрібні завдання.
Після того, як Натан вважає, що Софія знову зрадила його, він намагається застрелити їх. Софія та Стінго тікають до готелю, де Стінго планує одружитися з нею та переїхати на південь США, де його батько нещодавно успадкував ферму. Софія погоджується бути з ним, але відхиляє пропозицію одруження, бо вважає себе поганою матір'ю.
Софія зізнається, що після прибуття до Освенцима її поставили перед вибором: одну її дитину уб'ють і Софія повинна вибрати кого саме; якщо вона відмовиться, уб'ють обох дітей. Тоді вона вирішила врятувати Яна, щоб її рід продовжився через нього.
Після проведеної разом ночі, Софія залишає записку, в якій хвалить Стінго, та повертається до Натана. Наступного дня Стінго повертається до їхнього будинку, але бачить перед входом поліцію та гурт свідків. Софія та Натан разом покінчили життя самогубством, прийнявши ціанід, який Натан узяв у братовій лабораторії.
Стінго переїжджає на ферму, успадковану батьком, аби закінчити писати свій роман.
Ролі виконують Меріл Стріп — Софія Завістовська Кевін Клайн — Натан Ландау — Стінго — Єта Цімерман — Ларрі Ландау — Моріс Фінк Марсель Розенблат — Астрід Вайнштейн — Ліліан Гросман Віда Єрман — охоронець
Нагороди 1983 Премія «Оскар» Академії кінематографічних мистецтв і наук: Премія «Оскар» за найкращу жіночу роль — Меріл Стріп 1983 Премія «Золотий глобус» Голлівудської асоціації іноземної преси: Премія «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль — драма — Меріл Стріп 1982 Премія Асоціації кінокритиків Лос-Анджелеса: найкращій акторці — Меріл Стріп 1982 Номінація на премію Товариства кінокритиків Нью-Йорка (NYFCC): найкраща акторка — Меріл Стріп найкращий оператор — Не́стор Альме́ндрос 1982 Нагорода Товариства кінокритиків Канзас-Сіті (Kansas City Film Critics Circle Awards): найкраща акторка — Меріл Стріп 1983 Премія Спілки кінокритиків Бостона: — Меріл Стріп 1984 Премія «Роберт»: найкращий іноземний фільм 1984 Нагорода Кінема Дзюмпо: найкращий фільм іноземною мовою — Алан Пакула
Посилання (22.06.2023)