Георгій Васильович Штихов (, , 14 липня 1927, с. Стара Белиця, Гомельський район — 2 березня 2018) — білоруський археолог, історик-медієвіст, доктор історичних наук, професор, лауреат Державної премії Білорусі.

Життєпис Народився в родині службовців.

У 1956—1959 рр. працював учителем у школах Гродненської області та Гомельської області.

У 1956 р. закінчив історичний факультет Білоруського державного університету.

У 1959—1962 рр. навчався в аспірантурі Інституту історії АН БРСР. На формування історичного світогляду Г. Штихова значно вплинули В. М. Ігнатовський і О. Г. Митрофанов.

У 1962—2000 рр. — був молодшим науковим співробітником, старшим науковим співробітником, завідувачем сектору, завідувачем відділу археології та історії Полоцької землі Інституту історії АН БРСР.

У 1965 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Стародавній Полоцьк (IX—XIII ст.)» (науковий керівник — В. Р. Тарасенко).

З 1982 р. очолив постійну комісію з археологічного дослідження древнього Мінська.

У 1983 р. захистив докторську дисертацію за темою «Міста Полоцької землі (IX—XIII ст.)».

У 1987 р став професором.

У 1994—1994 рр. очолював Білоруську асоціацію жертв політичних репресій.

З 2000 р. — головний науковий співробітник відділу археології середньовічного періоду Інституту історії НАН Білорусі.

Наукові інтереси: археологія та історія Білорусі VI—XIII ст., історія та археологія Полоцької землі, джерела білоруської народності. Досліджує міста Полоцької землі і курганні могильники раннього Середньовіччя північної та центральної Білорусі. Керував експедиціями з вивчення Полоцька, Заславля, Вітебська, Борисова, Лукомля, Логойська, Кописі, а також, у 2006 р. проводив розкопки археологічного пам'ятника «Баронікі» — городище біля с. Баронікі Вітебського району, яке знаходиться на північно-східній околиці села, на лівому березі р. Лучоса.

Підготував 2 докторів наук і 19 кандидатів наук.

Нагороди Від 1990 р. — лауреат Державної премії Білорусі.

Праці Автор понад 490 робіт.

Галасы далёкіх продкаў. — , 1968 г. Археологическая карта Беларуси. — Вып. 2. — , 1971 г. Ажываюць сівыя стагоддзі. — , 1974 г. Древний Полоцк: IX—XIII вв. — , 1975 г. Города Белоруссии по летописям и раскопам (IX—XIII вв.). — , 1975 г. Города Полоцкой земли (IX—XIII вв.). — , 1978 г. Крывічы: Па матэрыялах раскопак курганоў у Паўночнай Беларусь — , 1992 г. Гісторыя Беларусі: ад старажытных часоў да канца XIII ст. Вучэб. дапам. — , 1994 г. Гісторыя Беларусі ў сярэднія вякі: , 1996 г. Старажытныя дзяржавы на тэрыторыі Беларусі. — , 1999 г. Гісторыя Беларусі ў сярэднія вякі: Падручнік для 6-га кл. агульнаадукацыйнай школы. — : Народная асвета, 2001 г. Мінск — сталіца ўдзельнага княства Полацкай зямлі // Гісторыя Мінска. — , 2006 г. Лукомль: археологический комплекс железного века и средневековья.— , 2014 г. Узнікненне Лагойска. Гісторыка-археалагічны нарыс. — Мінск: Беларус. навука, 2015. — 106 с.

Джерела

«Гістарычна археалагічны зборнік». 1997 г. — № 12. — С.6—16. «Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска». У 4 кн. Кн. 1-я. — : БЕЛТА, 2001 г. — 576 с.: іл. ISBN 985-6302-33-1. Белазаровіч В. А., Гістарыяграфія гісторыі Беларусі: вучэб. дапаможнік; Установа Адукацыі «Гродзенскі Дзярж. Ун-т імя Я.Купалы». — Гродна : ГрДУ, 2006 г.— 345 с. ISBN 985-417-858-7. «Георгій Васільевіч Штыхаў (да 75 годдзя з дня нараджэння)», , 2002 г.

Посилання Виктор Корбут, Летопись нашего времени. Советская Белоруссия (23.01.2007)