Dragon 2 — клас частково багаторазових космічних кораблів, що розробляється американською компанією SpaceX, за дизайном — наступник вантажного космічного корабля Dragon. Корабель спроєктований для встановлення на ракету-носій Falcon 9 Block 5, капсула має приводнюватись в океані. У порівнянні з попередником, корабель має більші вікна, нові комп'ютери і авіоніку, перероблені сонячні панелі. Корабель виготовлятиметься у двох версіях: Crew Dragon 2 — пілотована капсула, яка здатна транспортувати до семи астронавтів і Cargo Dragon 2, модифікована версія попереднього варіанта Dragon. Варіант Crew Dragon 2 буде обладнаний двигунами SuperDraco з чотирьох сторін, по два двигуни з кожної, вони можуть застосовуватись для аварійної рятувальної системи. Хоча первісно обидва варіанти планувались для логістичних місій до МКС за програмами Commercial Resupply Services 2 і Commercial Crew Development, пілотована версія, мала здійснювати польоти за Низьку навколоземну орбіту з туристичними місіями до Місяця.
Розробка Crew Dragon 2 розпочалась як проєкт DragonRider у 2010 році, коли NASA почало шукати приватних підрядників для доставки екіпажу до МКС за програмою CCDev. Публічно дизайн був оприлюднений у травні 2014 року, а у жовтні 2014-го корабель був обраний разом із космічним кораблем CST-100 Starliner компанії Boeing для доставки екіпажу до МКС. Розглянувши пропозиції, NASA вибрало найдешевші варіанти і надало SpaceX 2,6 млрд дол для подальшої розробки корабля, на відміну від 4,2 млрд дол, які були надані компанії Boeing. 2 березня 2019 року успішно відбувся перший непілотований тестовий політ, а пілотований спочатку був запланований на червень 2019 року, потім перенесли на листопад 2019 року. Корабель Cargo Dragon 2 був обраний у січні 2016 року разом із компанією Northrop Grumman Innovation Systems з кораблем доставки вантажів Cygnus та компанією Sierra Nevada Corporation з кораблем доставки Dream Chaser для доставки вантажів за програмою CRS2. Перший політ Cargo Dragon 2 за програмою CRS2 запланований після останньої місії за Commercial Resupply Services (SpaceX CRS-20) у січні 2020 року.
Планувалось, що капсула Dragon 2, яку використовували у першому тестовому польоті, буде задіяна для тестування рятувальної системи корабля під час польоту, проте, ця капсула вибухнула внаслідок тестування двигунів SuperDraco 20 квітня 2019 року. Розслідування інциденту було завершено 15 липня 2019 року, причиною аварії стала відмова зворотного клапана гелієвої системи наддуву рухової установки, що, під час запуску двигуна, призвело до його займання . Тестування рятувальної системи корабля у польоті відбулось 19 січня 2020 року.
Запуск другого демонстраційного польоту корабля відбувся із КЦ ім. Кеннеді, майданчик LC-39a ракетою Falcon 9. Старт здійснено 30 травня 2020 року, 19:22 (UTC).
Станом на квітень 2025 року було збудовано 13 кораблів (7 пілотованих, 3 вантажних і 3 прототипи), з них використовується 9 (5 пілотованих, 3 вантажних і 1 прототип), інші було списано, причому один вибухнув під час тестів.
Проєктування і версії корабля
Dragon 2 матиме дві версії: Crew Dragon та Cargo DragonAudit of Commercial Resupply Services to the International Space Station . NASA. April 26, 2018. Report No. IG-18-016. Quote: «For SpaceX, certification of the company's unproven cargo version of its Dragon 2 spacecraft for CRS-2 missions carries risk while the company works to resolve ongoing concerns related to software traceability and systems engineering processes.».
Первісно, пілотована версія мала назву DragonRider і призначалася для транспортування екіпажу з семи астронавтів, або комбінації астронавтів і вантажів . Планувалось, що корабель матиме можливість автономного польоту і стикування в автоматичному режимі. Конструкція передбачала використання стикувальної системи NASA (NDS) для стикування з МКС . Під час типової місії, DragonRider міг бути стикованим з МКС 180 днів, проте конструкція передбачає період у 210 днів, так само як і російського космічного корабля Союз . Від попередньої конструкції, яка була оприлюднена у 2010 році, SpaceX планує використати у кораблі Dragon інтегровану рятувальну систему, яка має кілька переваг у порівнянні з баштовою системоюWith the exception of the Project Gemini spacecraft, which used twin ejection seats: «Encyclopedia Astronautica: Gemini Ejection» . Astronautix.com. Retrieved January 24, 2013.«Spaceship teams seek more funding» . MSNBC Cosmic Log. December 10, 2010. Retrieved December 14, 2010.. Ці переваги включають: можливість повністю вийти на орбіту, багаторазовість системи, збільшена безпечність польоту екіпажу за допомогою відсутності відділення ступеня і здатність використовувати двигуни рятувальної системи під час приземлення для точнішої посадки капсули на землю .
SpaceX спочатку почала сертифікацію своєї схеми посадки за допомогою двигунів паралельно з парашутною системою з посадкою на поверхню океана або землю для корабля Dragon 2 з метою «переконати у безпечності і надійності доставки астронавтів США у 2017 році». SpaceX зробила заяву, що «система приземлення на землю стане базовою для ранніх місій після сертифікації» в той час, коли NASA запропонувала «систему приводнення капсули за допомогою парашутів як базової для перших польотів Crew Dragon». Таким чином, парашутна система була запасною, пізніше, посадка «на двигунах» була скасована і як основну використовуватимуть парашутну систему у всіх місіях.
У 2011 році SpaceX доручила Paragon Space Development Corporation розробити систему життєзабезпечення корабля DragonRider . У 2012 SpaceX вела перемовини з розробниками орбітального обладнання щодо розробки скафандра для використання під час запуску і повернення капсули.
18 травня 2012 року на конференції NASA, SpaceX підтвердила, що вартість пілотованого польоту Dragon становитиме 160 млн дол., або 20 млн дол. за кожне місце у кораблі з максимальною кількістю 7 астронавтів, якщо NASA замовить не менш чотирьох польотів на рік. Контракт NASA і Роскосмосу передбачає вартість 76 млн дол. за місце в кораблі.
Конструкцію корабля SpaceX оприлюднила 29 травня 2014 року під час заходу у Готорні, Каліфорнія . У жовтні 2014 року NASA обрала Dragon як одного з кандидатів для доставки американських астронавтів до МКС за програмою Commercial Crew. SpaceX планує використовувати ракету-носій Falcon 9 Block 5 для запуску корабля Dragon 2.
Технічні параметри
Не дивлячись на зовнішню візуальну схожість із вантажним кораблем Dragon, пасажирська версія Dragon V2 має багато відмінностей і покращень, пов'язаних, у тому числі, і з підвищеними технічними вимогами для кораблів з екіпажем: Багаторазовість: часткова багаторазовість, корабель може здійснювати польоти багато разів, значно зменшуючи вартість доступу у космос. SpaceX заявляє про можливість здійснення десяти польотів без відновлення капсули (станом на 2025 рік було зроблено до 5 польотів кількома кораблями); Місткість: 3307 кг для Cargo Dragon 2, сім астронавтів для Crew Dragon 2 (7 — максимум; 4 — звичайна місткість); Приземлення: чотири головні парашути забезпечать приводнення капсули, можлива розробка приземлення за допомогою двигунів SuperDraco; Двигуни (лише Crew Dragon): вісім двигунів, вмонтованих по бокам капсули, здвоєнні, кожен двигун має потужність 71 кН тяги, кожен блок має назву «квад», він складається з двох двигунів SuperDraco плюс чотирьох двигунів Draco, «номінально, на орбіті використовуватимуть лише два квади з двигунами Draco, два квади зарезервовані для приземлення (SuperDraco)»; Камера згоряння двигуна SuperDraco друкується за допомогою 3D-принтера зі спеціального матеріалу інконелю — сплаву нікелю та заліза, — використовуючи процес прямого лазерного спікання металу; Стикування: замість вантажного варіанта універсального механізму СВМ буде використаний новий механізм NDS, який підтримує як повністю автоматичне стикування, так і ручне, з кабіни корабля; Баки пального: сферичні композитні резервуари, виготовлені з використанням титана і карбона, які слугують для вміщення стисненого гелію і компонентів палива для двигунів SuperDraco і Draco. Гелій використовують для створення високого робочого тиску в камерах згоряння двигунів; Термоізоляційний щит: необхідний для входження в атмосферу, буде використовувати нове, третє покоління абляційного матеріалу PICA-X; Панель керування: екрани, на які виводяться всі необхідні дані і показники польоту, і кнопки, що дублюють основні функції космічного корабля; Герметичний відсік: для екіпажу і вантажу вмонтовані 2 ряди сидінь із вуглецевого волокна (4+3 місця), системи контролю внутрішнього середовища (температури від 15 до 26 градусів Цельсія) і системи життєзабезпечення; Корабель розрахований на роботу в повному вакуумі, астронавти будуть одягнуті в розроблені SpaceX костюми життєзабезпечення, які дозволяють вижити у випадку розгерметизації кабіни. Також екіпаж зможе повернутись, якщо в кораблі з'явиться витік до 0,25 дюйма у діаметрі; Рухомий баласт: дозволить більш точно контролювати висоту космічного польоту під час входження в атмосферу і більш точно здійснити посадку; Носовий конус: захищає стикувальний адаптер під час польоту в атмосфері, має скошену форму і буде багаторазовим. Перед стикуванням з МКС, конус буде відкриватись і закриватись після відстиковки; Вантажний відсік: третій структурний елемент корабля, трохи подовжений у порівнянні з вантажною версією, має панелі сонячних батарей і радіатори системи терморегулювання корабля. Закрилки допоможуть стабілізувати корабель при використанні системи аварійного рятування. Широкі крила сонячних батарей будуть замінені, у цілях скорочення кількості механізмів і спрощення системи в цілому. Замість цього, панелі сонячних батарей будуть повністю вкривати одну половину зовнішньої поверхні відсіку, яка буде повернена до Сонця під час польоту в космосі (document source: SpaceX); Діаметр 4 оглядових вікон у герметичному відсіку буде збільшений.
Плановані транспортні місії
Dragon сконструйований для здійснення місій, у яких необхідне використання капсули, як комерційних так і державних замовників. SpaceX і Bigelow Aerospace працюють разом для доставки пасажирів на ННО на комерційній основі, один із проєктів — Комерційна космічна станція Бігелоу. У цьому проєкті заплановано використання всіх семи місць на кораблі Dragon 2.
SpaceX брала участь у тендерах NASA на доставку кількох специфічних пілотованих і транспортних місій до МКС за третьою фазою програми Commercial Crew Development.
У серпні 2014 року, під час презентації, SpaceX повідомила, що NASA обрало корабель Dragon 2 для здійснення місій з доставки астронавтів до МКС за програмою Commercial Crew Transportation Capability (CCtCap, Commercial Crew Development), у місіях будуть використані чотири місця із семи можливих, NASA повідомляє, що буде використовувати вільне місце у капсулі для доставки вантажу. Також всі приземлення корабля Dragon 2 заплановано здійснювати за допомогою парашутів, а тягу двигунів Super Draco мають використовувати лише перед самою посадкою.
16 вересня 2014 року NASA оголосило, що компанії SpaceX і Boeing обрані для забезпечення доставлення астронавтів до МКС. SpaceX отримала 2,6 млрд дол. за цим контрактом. NASA вважає, що корабель Dragon економніший за інші пропозиціїNorris, Guy. «Why NASA Rejected Sierra Nevada's Commercial Crew Vehicle» Aviation Week & Space Technology, October 11, 2014. Accessed: October 13, 2014. Archived on October 13, 2014.
Це перший досвід, за 50 років, коли NASA ухвалило рішення щодо запуску, транспортування і підтримку космічного корабля з астронавтами без безпосереднього контролю з боку NASA.
29 травня 2014 році Ілон Маск повідомив, що старшу версію корабля Dragon будуть використовувати у тандемі з Dragon 2 як вантажний пором у найближчі роки.