Вертлю́г, о́вороть — шарнірний механізм для з'єднання частин механізмів, який дозволяє здійснювати їх відносні повороти. Вертлюг виключає передачу обертання з одного елемента з'єднання на інший, наприклад, з вантажа на підвіс. Вертлюг дозволяє предмету, до якого додається тягове зусилля, вільно обертатися навколо своєї осі (тим самим усувається перекручення ременя, ланцюга або напругу всередині троса, кабелю і т. д. і / або його перекручення). Завдяки цьому трос (ланцюг, мотузка, кабель тощо) не перекручуються, рівномірно укладається в бухту або, навпаки, розмотується, не утворюючи петель. Найчастіше вертлюги розміщуються між вантажем та підйомним механізмом.
Застосування Вертлюг бурової установки забезпечує вільне обертання бурильної колони з одночасним підведенням промивної рідини в неї Вертлюг, зокрема, запобігає обертанню прохідницької бадді під час підняття, підвішується між канатом та причіпним гаком. Вертлюг застосовується також при кріпленні кінців комбайнового ланцюга, запобігаючи його обертанню. Особливо часто — в галантерейній фурнітурі. У складі якірного пристроюВасильев, В. Н., Топалов В. П. «Справочник молодого моряка». Киев, Одесса: Вища школа. 2002. 216 с. У складі вантажопідйомних механізмів і пристроїв У складі гарпунів, гаків, капканів, наручників, кайданів. У складі кінської збруї (відомі знахідки, починаючи з XI ст.)
Примітки
Література
Бучинський М. Я., Горик О. В., Чернявський А. М., Яхін С. В. ОСНОВИ ТВОРЕННЯ МАШИН / [За редакцією О. В. Горика, доктора технічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України]. — Харків : Вид-во «НТМТ», 2017. — 448 с. : 52 іл. ISBN 978-966-2989-39-7