Панотії (від грецьких слів πᾶν та οὖς — «повністю вуха») — міфологічні людиноподібні істоти, які мали величезні вуха, що вкривали все їхнє тіло. Пліній Старший У 77-79 рр. до н.е., римський письменник Пліній Старший видав тридцятитомну енциклопедію «Природнича історія», що містила статті одночасно про справжнє та вигадане. У «Природничій історії», Пліній пише про дивну расу людей, яких називають панотіями. Він також згадує про те, що вони ніби-то живуть в Скіфії. Ці люди мають настільки величезні вуха, що, як каже Пліній, у ночі, вони використовують їх для захисту свого тіла від холоду. Їхні вуха служили їм одягом.
Інші згадки Помпоній Мела писав, що вони живуть на Оркнейських островах. Ісидор Севільський також згадує панотіїв. Вони з'являються у романі Умберто Еко «Бавдоліно» Одним і з чотирьох оповідачів у романі Кетрінн Валенте «Притулок священних»(«The Habitation of the Blessed») є панотій на ймення Імтітал. Див. також Сціоподи
Примітки