Уро́чище Хиля́тин — гідрологічний заказник місцевого значення в Україні. Розташований у межах Олевського району Житомирської області, неподалік від села Копище.

Площа 591 га. Статус надано згідно з рішенням Житомирської облради V скликання від 15.08.2008 року, № 642. Перебуває у віданні ДП «Олевський лісгосп АПК» (Копищанське лісництво, кв. 67—69, 76—78, 81).

Створений з метою охорони частини типового для Житомирського Полісся лісового масиву з численними заболоченими ділянками і каналами.

Ландшафти заказника представлені мезофітними березовими, сосново-березоими та соновими лісами, які чергуються з оліготрофними та олігомезотрофними болотами, характерними для півночі українського Полісся. Територією заказника проходить магістральний осушувальний канал — початок Жолобницької осушувальної системи.

У соснових лісах заказника переважають такі рослинні угруповання: соснові ліси чорнично-зеленомохові, соснові ліси бруснично-зеленомохові, соснові ліси вересово-зеленомохові, соснові ліси молінієво-зеленомохові. Два останніх угруповання характерні для лісів після несильних низових пожеж. Деревостан таких лісів сформований сосно звичайною. У замкнутих безстічних улоговинах формуються березово-соснові та чисто соснові ліси молінієво-довгомохові та молінієво-сфагнові у лісорослинних умовах сирих суборів. Проективне покриття трав'яного ярусу тут становить 30-50%, у ньому зростають осока попелясто-сіра, осока пухнастоплода, буяхи, брусниця, перстач прямостоячий. Проективне покриття мохового ярусу становить 75-95%, у ньому зростають переважно зозулин льон звичайний та сфагнум болотний.

Деревостан березових лісів формується березою повислою та пухнастою. Рослинні угруповання відрізняються від соснових лісів лише деревостаном, інші яруси у них подібні: березові ліси чорнично-зеленомохові, березові ліси бруснично-зеленомохові, березові ліси вересово-зеленомохові, березові ліси молінієво-зеленомохові та березові ліси молінієво-сфагнові.

Найбільшу екологічну цінність у заказнику мають болота. У кварталі 69 розташоване мезотрофне болото, частково заросле рідколіссям берези пухнастої. У ньому переважають рослинні угруповання пухівки піхвової з андромедою багатолистою та сфагнумом сумнівним. Найбільш обводнені ділянки займає угруповання пухівки широколистої зі сфагнумом болотним. У кварталах 67-68 пощирені мезотрофні березово-шерстистоплідноосоково-сфагнові, пухнастоберезово-очеретово-сфагнові, а також відкриті болота з угрупованням осоки шерстистоплідної з різними видами сфагнових мохів. Серед боліт трапляються невеликі озера, водна рослинність яких представлена угрупованнями рдесника плавучого, пухирника середнього та пухирника малого.

У заказнику трапляються види рослин, занесені до Червоної книги України: росичка проміжна, пухирник середній, ситник бульбистий, зозульки Фукса, зозульки плямисті, плаун колючий, верба чорнична, осока тонкокореневищна, верба лапландська та регіонально рідкісні види ситник розчепірений і осока вілюйська.

Тваринний світ заказника фоновий для регіону, із ссавців трапляються вовки та лосі. З видів тварин, занесених до Червоної книги України зафіксовані птахи: лелека чорний, журавель сірий, підорлик малий, підорлик великий та метелик махаон.

Джерела

фонд Житомирської області: довідник / [О. О. Орлов та ін. ; за заг. ред. О. О. Орлова ; Житомир. облдержадмін., Житомир. облрада, Департамент екол. та природ. ресурсів Житомир. ОДА. - Житомир ; Новоград-Волинський : НОВОград, 2015. - 403, с. : іл., табл.] — С.352-355