Єпископ Евфимій (у світі Євген Миколайович Лапін; , село Суерське, Ялуторовський повіт, Тобольська губернія — березень 1938, тюрма НКВД СССР у Новосибірську) — югорський, саха-якутський та карельський православний діяч. Ректор Томської духовної семінарії.
Єпископ Відомства православного сповідання Російської імперії з титулом єпископа Барнаульського, другого вікарія Томської єпархії, а згодом Якутського та Вілюйського. Єпископ Російської православної церкви (тихонівської), єпископ Олонецький та Петрозаводський РПЦ (т).
Жертва сталінського терору.
Життєпис
Народився в сім'ї протоієрея Тобольської губернії у Російській імперії. Закінчив Тобольське духовне училище, Тобольську духовну семінарію, у 1899 — Московську духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я. У тому ж році призначений викладачем до Тобольського єпархіального жіночого училища. 1902 — викладач богослов'я у Тобольській духовній семінарії.
1908 — пострижений в чернецтво. 15 січня 1909 — призначений ректором Томської духовної семінарії.
Єпископські свячення
18 березня 1912 — хіротонія в єпископа Барнаульського, другого вікарія Томської єпархії. Відбулася у Томському катедральному соборі.
26 січня 1916 — єпископ Якутський та Вілюйський.
Був учасником Помісного собору Православної російської церкви у Москві 1917—1918 рр.
1917 — тимчасово керував Уфимською єпархією.
1919 — тимчасово керував Курською єпархією.
На соборі (1917—1918) відмовився брати участь у обранні кандидатів у Патріархи, тому, що був незадоволений порядком обрання. Критикував проект положення про єпархіальне управління.
У червні 1920 — призначений єпископом Олонецьким та Петрозаводським.
Липень 1922 — притягнутий до суду, був під слідством за звинуваченням «дискредитація совєцької влади». Виправданий через брак доказів.
До липня-серпня 1922 — єпископат Православної Церкви СССР оголосив про зміщення єпископа-тихонівця Юхима з Олонецької та Петрозаводської катедри.
4 серпня 1922 — знову заарештований органами ОГПУ СССР.
12 жовтня 1922 — звільнений під підписку про невиїзд. 12 грудня амністований.
28 грудня 1922 — за звинуваченням «розповсюдження чуток, що невигідні совєцькій владі, гальмуванні заходів з вилучення церковних цінностей» засуджений до 5 років у Сибір.
У березня 1923 — за «нелояльність до Совєцької влади, супротив здачі церковних цінностей на допомогу голодуючим Поволжя» засуджений до 3 років заслання до Нариму.
У засланні нібито зберігав титул «єпископа Олонецького» до кінця 1927, коли у числі інших засланих єпископів зміщений з катедри митрополитом-тихоновцем Сергієм Страгородським.
Після заслання у 1927—1928 жив у Томську. 28 лютого 1929 — вільне місце проживання в СССР. 1937 — знову арештований. У березні 1938 убитий комуністами. Похований у невідомій могилі в Новосибірську.
Нагороди Орден Святого Станіслава ІІІ ступеня (1907) Орден Святої Анни ІІ ступеня (1911) Орден Святого Володимира III ступеня (1916)
Посилання (рос.) Евфимий (Лапин Евгений Николаевич) (рос.) Евфимий (Лапин Евгений Николаевич), епископ Барнаульский, викарий Томской епархии 9(рос.) Галкин А. К. Евфимий (Лапин) // Православная энциклопедия. Т. XVII. М., 2008. С. 417—418