Купри́т — мінерал класу оксидів і гідрооксидів каркасної будови. Червона мідна руда.
Назва — від лат. cuprum — «мідь» (Wilhelm Ritter von Haidinger, 1845). Стара українська назва куприту — мідянець.
Загальний опис Хімічна формула: Cu2O. Склад (%): Cu — 88,82; O — 11,18. Домішки Zn, Pb, Fe (до десятих часток %), Cd, Sn, Bi, Ge, In (сліди).
У залежності від морфології і складу виділяються такі відміни куприту:
Халькотрихіт — волосоподібні або голкоподібні кристали, які можна розглядати як фігури росту куприту. Це утворення з тонких кубічних кристалів, витягнутих паралельно одній з кристалографічних осей. У тих випадках, коли халькотрихіт утворює сітчасті агрегати, його виділяють під назвою мідні квіти. Цеглиста мідна руда, яка являє собою суміш куприту, окислів заліза і глинистої речовини.
Кристалографія Сингонія кубічна, вид симетрії пентагон-триоктаедричний.
Агрегати і габітус Куприт утворює суцільні, зернисті, інколи землисті агрегати, а також дрібні кристали октаедричного, рідше кубічного і додекаедричного габітуса.
Фізичні властивості. Куприт забарвлений у різні відтінки червоного кольору. Спостерігаються карміновочервоні відтінки. Риса коричнево-чорна. Блиск алмазний. Іноді напівпрозорий. Густина 6,14.
Спайність недосконала. Твердість 3,5-4.
Утворення і родовища За своїм походженням куприт — типовий екзогенний мінерал, який виникає у верхніх горизонтах мідних родовищ як продукт вивітрювання мідних сульфідів. Асоціює з самородною міддю, малахітом, азуритом, халькозином, хризоколою. Відомий також в мідянистих пісковиках. Зустрічається на Уралі (РФ), в ФРН, у родовищах Шессі поблизу Ліона у Франції, звідки відомі кристали розміром до 3 см, Великій Британії, Австралії, США.
Збагачується після сульфідизації флотацією, аналогічно ковеліну.
Рідкісні прозорі кристали використовуються як дорогоцінний камінь.
Див. також Список мінералів
Примітки
Література
Посилання Cuprite — Webmin Куприт в базі webmineral.com