Біо-тек, або Архітектурно-будівельна біоніка — назва сучасної «нео-органічної» архітектури, де виразність конструкцій досягається запозиченням природних форм. Нерідко її протиставляють хай-теку.
Елементи біоніки властиві будівлям німецького експресіонізму 1920-х рр. і структурного експресіонізму 1960-х. Ще експресіоністи встановили, що пряме копіювання природних форм не приносить позитивних результатів, оскільки в архітектурній споруді з'являються нефункціональні зони. Концепція біоурбаністики припускає не лише опосередковане, але й пряме використання форм живої природи в архітектурі (у вигляді елементів природного ландшафту, живих рослин).
Цей архітектурний стиль перебуває в процесі активного становлення, внаслідок чого його теоретична і дослідницька компонента переважає над містобудівною практикою. Головне протиріччя архітектурної біоніки: консервативне прямокутне планування і конструктивна схема будівель протистоять біоморфним криволінійним формам, оболонкам, самоподібним фрактальним формам. Гідне естетичне і економічно виправдане рішення цього протиріччя — одне з основних завдань біо-теку.
Архітектори-практики біо-теку Грег Лінн Фрай Отто Бейтс Смарт Ніколас Грімшоу Сантьяго Калатрава Кен Янг Майкл Соркін Норман Фостер
Див. також Хай-тек
Література Williams Hugh Aldersey. Zoomorphic: New Animal Architecture. — Collins Design, 2003. — 176 р. isbn 1856693406
Посилання
Лебедев Ю. С. Архитектурная бионика . — М.: Стройиздат, 1990. — 269 с. Дженкс Чарльз. Новая парадигма в архитектуре . Пер. с англ. А. Ложкин, С. Ситар // Проєкт international 5 Био-сити — футуристический архитектурный проєкт архитекторов С. В. Расторгуева и М. Н. Кудряшова Zoomorphic — сторінка виставки у Музеї Вікторії і Альберта
Фототека