Петро Мартинович Алейников (, село Крівель Могильовського повіту Могилівської губернії, Російська імперія (зараз Шкловський район, Білорусь) — 9 червня 1965, Москва, РРФСР) — радянський кіноактор білоруського походження.
Дитинство пройшло у могилівській дитячій комуні. З 1931 оселився у Ленінграді. Навчався у Технікумі сценічних мистецтв у Сергія Герасимова.
Знімався у кіно з початку 1930-х. Після війни кар'єра поступово пішла на спад, в результаті почав зловживати алкоголем.
Похований на Новодівочому цвинтарі у Москві.
Фільмографія : Зустрічний — молодий робітник : Чи люблю тебе? — епізод : Селяни — Петя : Подруги — поранений : Семеро сміливих — кухар, Молибога : Федька — селянин (немає в титрах) : За радянську Батьківщину — Ейно : Комсомольськ — Петька Алейников : Людина з рушницею — солдат : Винищувачі — лейтенант : Трактористи — Савка : Велике життя — Ваня Курський : Шуми, містечко — Вася, студент-винахідник : П'ятий океан — Ковтунов : Бойова кінозбірка № 8 — підпільник : Випадок у вулкані — Шаталов : Горбоконик — Іванушка : Мати — підпільник : Олександр Пархоменко — Гайворон : Бойова кінозбірка № 11 — Альоша, старий («Кар'єра лейтенанта Гоппа»), червоноармієць («Павуки») : Білоруські новели — танкіст : Непереможні — Гриша : В ім'я Батьківщини — Ільїн : Вона захищає Батьківщину — Сеня : Велика земля — Костя Коротков : Небо Москви — лейтенант Ілля Стрільців : Морський батальйон — Яковлєв : Велике життя. 2 серія — Ваня Курський : Глінка — О. С. Пушкін : Дорогоцінні зерна — Яшкін, комбайнер : Золотий Ріг — Віктор Соколов : Донецькі шахтарі — Постойко : Васьок Трубачов і його товариші — Русаков-батько : Земля і люди — Гнат Ушкін : Поет — солдат Стьопа : Шофер мимоволі — водій вантажівки : Ванька — Єгорка Кривий : Незвичайна подорож Мішки Стрекачова — міліціонер : Батьківський дім — Федір : Будні і свята — Юрій : Повінь — собутильник Зіновія : Вони не пройдуть — старий біля багаття : Втамування спраги — Марютина
Примітки
Посилання Алейников, Петро Мартинович // ВУЕ Петр Алейников